Види уяви

Процеси уяви, як і процеси пам’яті, можуть розрізнятися за мірою довільності або навмисності. Крайнім випадком мимовільної роботи уяви є сновидіння, у яких образи народжуються ненавмисно і в найнесподіваніших та несподіваних поєднаннях.

Довільна уява має для людини набагато більше значення. Цей

вид уяви виявляється тоді, коли перед людиною постає завдання створення певних образів, намічених нею самою або запропонованих їй зі сторони. У цих випадках процес уяви контролюється і спрямовується самою людиною. В основі такої роботи уяви лежить уміння довільно викликати й змінювати необхідні уявлення (рис. 2).

Рис. 2. Види та форми прояву уяви

Серед різних видів і форм активної, довільної уяви можна виокремити відтворювальну і творчу уяву

Відтворювальна (репродуктивна) уява виявляється тоді, коли людині необхідно відтворити об’єкт уяви, котрий якомога повно відповідне його опису. З цим видом уяви ми зіштовхуємося, коли читаємо опис географічних місць або історичних подій, а також коли знайомимося з літературними героями. Слід зазначити, що відтворювальна уява формує не лише зорові уявлення, а й дотикові, слухові тощо. Так, читаючи опис Полтавської битви в поемі О.С. Пушкіна «Полтава», ми виразно уявляємо собі гуркоти гарматних пострілів, крики солдатів, бій барабанів, запах пороху.

Найчастіше ми стикаємося з відтворювальною уявою, коли необхідно відтворити уявлювальне за словесним описом. Проте, бувають випадки, коли ми відтворюємо уявний образ, не використовуючи слова, а на основі схем і креслень. У цьому випадку успішність відтворення образу багато в чому визначається здібностями людини до просторової уяви, тобто здатністю відтворити образ у тривимірному просторі.

Творча (активна) уява характеризується тим, що людина перетворює уявлення і створює нові не за наявним зразком, а самостійно намітивши контури створюваного образу та підбираючи для нього необхідні матеріали. Творча уява, як і відтворювальна, тісно пов’язана з пам’яттю, оскільки у всіх випадках її прояву людина використовує власний наявний досвід. Тому між відтворювальною і творчою уявою немає чіткої і жорсткої межі. При відтворювальній уяві глядач, читач або слухач повинні більшою чи меншою мірою заповнювати наявний образ діяльністю своєї творчої уяви.

Уява може проявлятися в різних формах: мріях, мареннях, галюцинаціях, сновидіннях, фантазіях (див. рис. 2).

Особливою формою уяви є мрія. Суть її полягає в самостійному створенні нових образів. При цьому мрія має ряд істотних відмінностей від творчої уяви. По-перше, мріючи, людина завжди створює образ бажаного майбутнього, тоді як у творчих образах зовсім не завжди втілюються бажання їх творця. У мріях виражається те, що приваблює людину, до чого вона прагне. По-друге, мрія - це процес уяви, не включений у творчу діяльність, тобто мрія ще не дає негайного й безпосередньо об’єктивного продукту у вигляді художнього твору, наукового відкриття, технічного винаходу тощо.

Головною особливістю мрії є те, що вона спрямована на майбутню діяльність, тобто мрія - це уява, спрямована на бажане майбутнє. Причому слід розрізняти кілька підтипів даного виду уяви. Найчастіше людина будує плани відносно майбутнього і в своїй мрії визначає шляхи досягнення задуманого. У цьому випадку мрія є активним, довільним, свідомим процесом.

Але є люди, для яких мрія виступає як замінник діяльності. Їхні мрії залишаються лише мріями. Одна з причин цього явища як правило полягає в тих життєвих невдачах, які вони постійно терплять. У результаті низки невдач людина відмовляється від виконання своїх планів і занурюється у мрію. У цьому випадку мрія виступає як свідомий, довільний процес, котрий не має практичного завершення.

Слід зазначити, що ці типи мрії є активними, довільними й свідомими психічними процесами. Проте, уява може існувати і в іншій - пасивній формі, котра характеризується мимовільним проявом уяви. Прикладом такої мимовільної уяви, як було вже зазначено, є сон.

Якщо довільна або активна уява навмисна, тобто пов’язана з вольовими проявами людини, то пасивна уява може бути як навмисною, так і ненавмисною. Навмисна пасивна уява створює образи, не пов’язані з волею. Ці образи мають назву марень. У мареннях найяскравіше виявляється зв’язок уяви з потребами особистості. Вони принципово не здійснюються, виконують компенсаторну функцію: людина в ілюзорному, вигаданому житті отримує те, чого не достньо в реальності. Легко передбачити, про що буде марити людина, яка із хвилюванням чекає значиму для неї подію. Людям властиво марити про приємне, принадне. Але якщо марення починають замінювати діяльність і переважати в психічному житті особистості, то це вже свідчить про певні порушення психічного розвитку. Переважання марень у психічному житті людини може призвести її до відриву від реальної дійсності, відходу у вигаданий світ, що, як наслідок, починає гальмувати психічний і соціальний розвиток цієї людини.

Ненавмисна пасивна уява спостерігається при послабленні діяльності свідомості, її розладах, у напівдрімотному стані, уві сні тощо. Найбільш показовим проявом пасивної, ненавмисної уяви є галюцинації, при яких людина сприймає неіснуючі об’єкти, фантастичні образи, що не мають майже жодного зв'язку з дійсністю. Як правило, галюцинації спостерігаються при деяких психічних розладах.

Фантазія - активна, творча уява, образи, картини, які мало або взагалі не відповідають реальності. Фантазія - важлива умова розвитку особистості, особливості шкільного віку, виявлення творчих можливостей, правдоподібне перетворення накопиченого досвіду (див. рис. 2).

На фоні фантазії виникають перевертиши - продукт уяви дітей, потреба в емоційному, комічному ефекті, перестановка елементів, з яких складаються звичайні образи, що пов'язано із засвоєнням еталонів про світ. Наприклад, чотирьохлітня дитина співає: «Дам шматок молока і глечик пірога».

Сновидіння - пасивна, ненавмисна уява. У сновидіннях знаходять вираження і задоволення багато життєво важливих потреб людини.

Таким чином, уява властива лише людині, пов'язано з такими процесами як сприйняття, пам'ять, мислення. Утримувані пам'яттю образи вистави є будівельним матеріалом, з якого формуються нові образи - образи уяви. Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і управляє нею. Майже вся людська матеріальна і духовна культура є продуктом уяви і творчості людей. Саме уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє.

Запропоновано основні види уяви - активна і пасивна.

Активна уява - різноманітні образи, що викликаються за власним бажанням, зусиллям волі. Активна уява може бути творчою (продуктивною) і відтворювальною (репродуктивною).

Пасивна уява - нездійснені образи, програми поведінки, виникають спонтанно, окрім волі і бажання людини, наприклад, сновидіння. Пасивна уява може бути навмисною і ненавмисною. Навмисна пасивна уява створює образи, не пов'язані з волею, направленою на втілення їх в життя, наприклад, марення. Ненавмисна пасивна уява спостерігається при ослаблені діяльності свідомості, при його розладах, при тимчасовій бездіяльності людини, наприклад, в напівдрімотному стані, уві сні.

Схарактеризовані основні форми уяви, такі як: мрія, марення, галюцинація, сновидіння, фантазія, перевертиш. Наступний підрозділ буде присвячено розгляду прийомів уяви, які приймають участь у створенні образів творчої уяви.

4.