Світ первинного досвіду та допитливості.
Для людини спочатку відкривається світ віри, згоди з усім, що оточує. Дитина живе у грі справжнім життям, опановуючи роль творця власного світу, роль героя, від якого все залежить.
Самостійність у казковому сюжеті безмежна: повернення у минуле, стрибки у майбутнє, покарання злодіїв, торжество добра — все це легко і природно. Саме у грі, дитячій творчості (малюванні, оповідках, конструюванні тощо) людина починає набувати суб'єктності.
На першому етапі життєвого шляху формується ставлення до себе, що усвідомлюється як незбіг свого і чужого, рідного світу батьків і віддаленого зовнішнього світу, світів дорослих і ровесників, світу першого друга і свого власного мікрокосмосу. Говорячи "я сам", навчаючись відповідати "ні", добиваючись самостійності, маленька людина опиняється у центрі створюваного нею світу, простір якого егоцентричний, а час має зворотний характер.
Ставлення до себе переживається як ставлення до ні на кого не схожого представника певної статі, хлопчика чи дівчинки. Психологічна стать є первинною категорією, в якій дитина усвідомлює власне "Я", і ставлення до статевої належності може сприяти чи заважати гармонізації початкового етапу життєвого шляху. На формування психологічної статі безпосередньо впливають і бажаність народження дитини певної статі, і рання ідентифікація з батьками, і особливості контактів з ними, а також ровесниками різної статі.
Драматичний процес пізнання здійснюється шляхом перманентних запитань: "що це таке?", "чому?", "як?", "навіщо?" Оволодіваючи мовою, фантазією, дитина феноменологічно примножує навколишній світ. Досвід цього етапу багато у чому визначає подальший життєвий шлях.
Наприкінці дошкільного етапу гостро переживається власна тлінність, фінітність існування. Якщо для малечі зникнення якогось предмета є зникненням чи не всього реального світу, то шестирічна дитина стикається з проблемою буття і небуття, до якої ставиться дуже серйозно. Передчуття втрати переноситься на себе, своїх рідних, виникають досить стійкі опасіння за власне життя. В той же час страх смерті дає змогу новими очима подивитися на себе, вперше оглянути, нехай дуже приблизно й туманно, майбутній життєвий шлях із його неминучим фіналом. У цьому небайдужому ставленні до смерті, до часу життя зростає суб'єктність особи.
Еще по теме Світ первинного досвіду та допитливості.:
- TNM класифікація первинного раку печінки (UICC, 2002) Т — первинна пухлина:
- Дійова включеність у світ.
- TNM класифікація раку підшлункової залози (UICC, 2002) Т — первинна пухлина:
- Психіка та зовнішній світ.
- Розділ 10. ВЧИНКОВИЙ НАПРЯМ У ПСИХОЛОГІЇ-ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВЧИНОК І СВІТ ЛЮДИНИ
- Світ "пекучих таємниць", гострих випробувань.
- Соціалізація особистості: сутність, етапи (первинна, вторинна), механізм (адаптація, інтеграція). Суб’єкти (сім’я, формальні та неформальні групи однолітків) і агенти (освіта, традиційні ЗМІ та нові медіа: інтернет, соціальні мережі) соціалізації. Поняття ресоціалізації.
- § 3. Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності
- Загальна характеристика пам’яті
- TNM класифікація раку шкіри (UiCC, 2002)
- Релігійна та філософська творчість.