Класифікація психічних явищ

Що відноситься до психічних явищ?

Для того, щоб відповісти на це питання, необхідно побудувати класифікацію психічних явищ.

Всі психічні явища поділяють на три основні класи:

- психічні процеси;

- психічні стани;

- психічні властивості.

Психічні процеси виступають у якості первинних регуляторів поведінки людини та мають певну тривалість і стійкість. На основі психічних процесів формуються певні психічні стани, відбувається засвоєння знань, формування умінь і навичок. У свою чергу психічні процеси можуть бути поділені на три групи: пізнавальні, емоційні та вольові (див. рис. 1).

До пізнавальних психічних процесів відносяться такі, що пов’язані зі сприйняттям і переробкою інформації, а саме: відчуття, сприйняття, пам 'ять, мислення, уява, мовлення і увага. Завдяки цим процесам людина отримує відомості на запитання про навколишній світ і про себе.

Все, що людина пізнає, робить викликає певні переживання.

Тому поруч із пізнавальними психічними процесами в якості самостійних виділяють емоційні психічні процеси. У межах цієї групи психічних процесів розглядають такі психічні явища як афекти, почуття, настрої, стреси, пристрасть (див. рис. 1).

Якщо певна подія або явище викликає в людини позитивні емоції, то це сприятливо позначається на її діяльності або стані, і навпаки, негативні емоції ускладнюють діяльність і погіршують стан людини. Проте бувають винятки. Наприклад, подія, яка викликала негативні емоції, підвищує активність людини, стимулює її до подолання виниклих бар’єрів і перешкод. Подібна реакція свідчить про те, що для формування поведінки людини суттєвими є не тільки емоційні, а й вольові психічні процеси, які найбільш яскраво проявляються в ситуаціях, пов'язаних із прийняттям рішень, подоланням труднощів, управлінням своєю поведінкою та ін. У цих ситуаціях проявляються такі вольові якості як цілеспрямованість, наполегливість, терплячість, витримка, сміливість та ін. (див.

Психічні процеси тісно пов'язані між собою і виступають у якості первинних факторів формування психічних станів людини.

Психічні стани характеризують стан психіки в цілому. Вони, як і психічні процеси, мають свою динаміку, котра характеризується тривалістю, спрямованістю, стійкістю та інтенсивністю.

Водночас психічні стани впливають на перебіг і результат психічних процесів і можуть як стимулювати, так і гальмувати діяльність. До психічних станів відносять такі явища як піднесення, пригніченість, бадьорість, смуток, ентузіазм. Слід зазначити, що психічні стани можуть бути надзвичайно складними явищами, що мають об'єктивну й суб'єктивну зумовленість (див. рис. 1).

Наступний клас психічних явищ - психічні властивості особистості - характеризуються більшою стійкістю і великою постійністю. Під психічними властивостями особистості прийнято розуміти найбільш суттєві особливості особистості, що забезпечують певний кількісний і якісний рівень діяльності і поведінки людини. До психічних властивостей належать спрямованість, темперамент, характер і здібності. Рівень розвитку цих властивостей, а також особливості розвитку психічних процесів і домінуючі психічні стани визначають неповторність людини, її індивідуальність.

Деякі психологи виділяють четвертий клас психічних явищ людини - психічні утворення - результат роботи психіки людини, її розвиток і саморозвиток. Це набуті знання, вміння, навички, звички, якості, установки і т.п. (див. рис. 1).

Явища, котрі вивчаються психологією, пов’язані не тільки з конкретною людиною, а й з групами. Психічні явища, пов’язані з життєдіяльністю груп і колективів, детально вивчаються соціальною психологією.

5.