Суб'єкти конституційно-правових відносин
Як відмічалося вище суб’єктами конституційно-правових відносин є фізичні особи, організації і спільноти. Фізичні особи можуть виступати в якості: а) громадян України; б) іноземців (громадян і підданих); в) апатридів і біпатридів.
За іншими критеріями класифікації фізичні особи в конституційному праві можуть виступати в якості приватної особи, посадової особи та спеціального суб’єкту. Для того, щоб бути учасниками конституційно-правових відносин названі фізичні особи повинні мати конституційну правосуб’єктність. Більшість авторів правосуб’єктність визначають як здатність суб’єкта права мати права і нести обов’язки та своїми діями набувати і здійснювати права і обов’язки і нести юридичну відповідальність за свою діяльність. Правоздатність вони розглядають як здатність фізичних осіб мати права та нести обов’язки. З огляду на конституційну правоздатність можна стверджувати, що це здатність фізичної особи мати конституційні права (наприклад, право на вищу освіту) та нести конституційні обов’язки (наприклад, обов’язок отримати повну середню освіту). Правоздатність громадян України на- бувається з моменту народження і закінчується фізичною смертю. Правоздатність інших фізичних осіб (наприклад, іноземців) набувається з моменту легального перетенання кордону України, отримання статусу біженця чи притулку тощо. Конституційну дієздатність можна визначити як здатність фізичної особи своїми діями набувати конституційних прав і обов’язків. Загальна конституційна дієздатність фізичної особи наступає з моменту досягнення 18-ти річного віку. Для певної категорії суб’єктів конституційного права може наступати спеціфальна дієздатність пери досягненні іншого віку. Наприклад, здатність громадянина України який досяг 21 року приймати участь у виборах і набути прав і обов’язків народного депутата України. Різновидом конституційної правосуб’єктності є конституційна деліктоздатність, тобто здатність суб’єкта конституційних правовідносин нести конституційну відпо- відаьність за свою діяльність. Наприклад, здатність Прем’єр-міністра України нести конституційну відповідальність при наявності резолюції недовіри, що винесла Верховна Рада України.Організації, як конституційні суб’єкти можуть бути державними і недержавними. До державних організацій відносяться державні органи, наприклад, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата та ін. До недержавних органів, наприклад, відносятся органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, а до організацій відносяться, наприклад, політичні партії, громадські організації та ін. Правосуб’єктність конституційних організацій розпочинається при наявності таких юридичних фактів з моменту: а) утворення організації; б) прийняття положення чи статуту про неї; в) реєстрації такого положення чи статуту Припиняється правосуб’єктність таких конституційних суб’єктів як організації у випадках їх: а) ліквідації; б) реорганізації.
Спільноти теж відносяться до конституційних суб’єктів. Серед них можна назвати народ України, Українську державу, національні і етнічні меншини, населення певної території України, територіальні громади тощо. Правосуб’єктність спільнот розпочинається з моменту їх утворення (наприклад, правосуб’єктність Української держави розпочалася з 24 серпня 1991 р.). Або, наприклад, правосуб’єктність населення Черкаської області розпочалася з моменту утворення Черкаської області тощо.
Отже, суб’єктами конституційних правовідносин є фізичні особи, організації, спільноти. Їх конституційна правосуб’єктність для кожного суб’єкта розпочинається і припиняється неодинаково. Нормативне закріплення конституційної правосуб’єктності передбачене Конституцією і законами України та деталізується у підзаконних нормативно-правових актах. Конгкретна правосуб’єктність при наявності конституційного юридичного факту встановлюється індивідуальними актами реалізації норм права.
Еще по теме Суб'єкти конституційно-правових відносин:
- § 2. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- Поняття та структура статусу суб’єкта адміністративного права
- § 2. Господарське законодавство України
- Конституційно-правові моделі народного представництва
- Права людини і громадянина в міжнародному та національному праві