Керівні групи суспільства. Правлячі та політичні еліти

Реальний розподіл влади в суспільстві, як правило, не збігається з її формальним механізмом, тому аналіз інститутів політичної системи має доповнюватись аналізом реальних відносин між суб’єктами влади.

• керівні центри громадсько-політичних інституцій суспільства (держав, партій, об’єднань, блоків);

• правлячі та політичні еліти;

• групи тиску або лобіювання інтересів певних суспільних спіль­нот.

Керівні центри громадських рухів і формальних політичних інсти­туцій є реальними носіями влади, хоча їх влада може бути не оформленою, не легітимізованою. Тому слід розрізняти формальні й неформальні центри. Перші мають відповідний мандат, чітке коло повноважень та від­повідальності, певний рівень пасивної чи активної підтримки суспільства. Це той випадок, коли формальні владні інституції - уряд, президент, прав­ління партії - дійсно реалізують свої керівні повноваження. Але паралель­но завжди існують неформальні керівні групи, які не мають чіткого манда­ту, повноважень та відповідальності, але мають вплив і здатність приймати рішення. Це або неформальні групи в середині формальних центрів (напр., група найвпливовіших членів уряду чи правління партії; радники президе­нта, які за своїм впливом перевищують свої формальні повноваження); або керівні центри, що знаходяться поза межами формальних владних струк­тур. В останньому випадку формальні керівники стають маріонетками тих, хто фактично не має відповідного мандата, але здійснює керівництво дер­жавою та суспільством (партійні, церковні, військові структури, «сірі кар­динали» монархічних дворів, масонські ложі, родові клани, мафіозні угру- пування тощо).

Слід також згадати про керівні центри не тільки державного, але й наддержавного, транснаціонального рівня.

Керівні центри є найбільш активними, дієвими органами більш ши­роких суб’єктів влади, які називають правлячими та політичними елітами. Політичною елітою називають осіб, які здійснюють у державі владу, при­ймають у межах політичної системи головні рішення, віддають накази й контролюють їх виконання за допомогою бюрократичного апарату. Під правлячою елітою розуміють представників як політичної, так і економі­чної, військової, церковної, культурної та інших еліт, які так чи інакше бе­руть участь у керівництві суспільством. Таким чином, правлячі еліти - від­носно організовані меншини, які здійснюють політичну владу над суспільст­вом загалом або впливають на цю владу та контролюють її. Приналежність до еліти, як правило, супроводжується низкою привілеїв, що пов’язані з ви­соким соціальним престижем і володінням правом прийняття рішень на та­кому рівні, який не доступний іншим особам, що не входять до еліти.