<<
>>

Якість середовища та благополуччя і здоров’я людини

Якість середовища можна оцінювати і для людини. Всім відомо, що між станом довкілля і здоров’ям населення існує безпосередній зв’язок. Проте кількісно оцінити ступінь адекватності середовища саме людському населенню не просто.

У цьому аспекті вартий уваги досить змістовний по­казник якості середовища життя людини, запропонований британськими аналітиками - Індекс «Щасливої Планети» (Happy Planet Index) - інтег­ральний показник вимірювання рівня добробуту і розвитку. Визначивши мету розвитку як досягнення високих рівнів добробуту, обмежене справед­ливим і відповідальним споживанням ресурсів, британські аналітики з «нової економічної фундації» в 2006 р. запропонували індекс «щасливої планети», щоб показати, наскільки успішними є країни у досягненні цієї мети. Новизна індексу полягає в тому, що він не враховує у явній формі показники, пов’язані з вимірюванням доходу, а також використовує як об’єктивні, так і суб’єктивні дані. Індекс обчислюють як добуток задово­леності життям і тривалості життя, очікуваної при народженні, поділений на «слід екологічний». Він відображає середню кількість років, прожитих щасливо у певній країні, у розрахунку на одиницю спожитих ресурсів; ефективність, з якою країни перетворюють обмежені ресурси планети на добробут і тривале життя своїх громадян. Цей індекс є мірилом екологіч­ної ефективності досягнення добробуту людини. Для визначення задово­леності життям використовують міжнародну соціологічну базу даних, зок­рема т. зв. Всесвітню базу щастя, а також дані таких регіональних соціол- гічних досліджень, як Латинобарометр і Афробарометр. Як правило, задо­воленість життям оцінюють, аналізуючи відповіді на запитання: «Якщо розглядати Ваше життя в цілому, чи могли б Ви сказати, наскільки Ви за­раз задоволені життям?». Для відповіді застосовують шкалу від 0 (зовсім не задоволений) до 10 (повністю задоволений). Очолила такий рейтинг

Республіка Вануату (острівна держава Океанії).

Місця з 2 по 5 посіли краї­ни Латинської Америки: Колумбія, Коста-Рика, Домініканська Республіка, Панама. У них середня тривалість життя перевищує 70 років, а ступінь ан­тропогенного навантаження на довкілля нижчий від середньосвітового. Найгірші показники у країнах Африки і промислово розвинених країнах, зокрема у тих, що входять до «великої вісімки». Італія посідає 66-та місце, Німеччина - 81, Японія - 95, Великобританія - 108, США - 150, Росія - 172-ге місце. Україна посіла 174-те місце зі 178 можливих. Це пов 'язано з одним із найнижчих рівнів задоволеності громадян України своїм жит­тям, високим «екологічним слідом» і невисокою тривалістю життя, очі­куваною при народженні. Єдині, хто ще нещасніший за українців, це жите­лі Демократичної Республіки Конґо, Бурунді, Свазіланд та Зімбабве. (Літе­ратура: The Happy Planet Index. - London, 2006).

У березні 2008 року було підбито підсумки конкурсу «Найчистіше місто світу». Ним визнано канадійське місто Калгарі, а найбруднішим - Баку, де відзначений високий рівень забруднення повітря через нафтови­добуток. Київ — одне із найбрудніших міст у Східній Європі. Такі дані компанії Mercer Human Resource Consulting, яка оцінила 251 велике місто світу за рівнем забруднення повітря, ступеня утилізації відходів, ефектив­ності каналізаційних систем, придатності води для пиття, доступності ме­дичних послуг, присутності інфекційних хвороб і небезпечних тварин. В Україні за низкою показників найкомфортнішим для життя містом визнано Чернівці (в червні 2008 р.). Цюріх визнано містом з найвищою якістю життя, повідомляє Reuters. До цього п’ять разів поспіль канадійське місто Ванкувер визнавали найкомфортнішим для життя містом в світі.

За результатами дослідження, проведеного компанією Economist Intelligence Unit (EIU) - підрозділом впливового журналу The Economist, у червні 2009 року канадійське місто Ванкувер у рейтингу найкомфортніших міст світу посів перший рядок, отримавши від експертів EIU 98 балів із 100 можливих Друге місце дісталося Відню, третє - австралійському Мельбур­ну.

До десятки найкомфортніших міст також увійшли: Торонто (Канада), Перт (Австралія), Калгарі (Канада), Хельсінкі (Фінляндія), Женева (Швей­царія). Дев'яте місце розділили між собою швейцарський Цюріх і австра­лійський Сідней. Найбільш пристосованими містами для життя у країнах Азії визнали японські Осаку та Токіо, що зайняли відповідно 13-те і 19-те місця. Найвищу оцінку із міст США отримав Піттсбург (29 місце). Серед міст Західної Європи найгірший результат показали Афіни, що зайняли 63- тє місце (81,2 бали). Найбільш непристосованими для проживання вияви­лися Алжир - столиця однойменної держави, Дакка - столиця Бангладеш і Хараре - столиця Зімбабве, набрала всього 37,5 балів. Столиця України за­йняла 91 з 270 місць у рейтингу найбільш пристосованих для життя міст світу.

Досить цікавий показник - Індекс Екологічного Виконання (англ. Invironmental Perfomance Index) - інтегральний показник визначення еко- 216

логічної складової сталого розвитку. Його запропонували в 2005 р. вчені Єльського та Колумбійського університетів США. Базується на двох зага­льних цілях захисту довкілля: зменшення впливу екологічних чинників на здоров’я людини; сприяння збереженню екосистем та збалансованому управлінню використанням природних ресурсів. Екологічні аспекти здо­ров’я людини та життєздатність екосистем оцінюють за 16 показниками, згрупованими у 6 категорій (деякі показники використовують одночасно у двох категоріях): екологічні аспекти здоров 'я людини (дитяча смертність, забрудненість повітря у приміщеннях, питна вода, належний рівень саніта­рії, концентрація забруднюючих мікрочастинок у містах); якість повітря (концентрація забруднюючих мікрочастинок у містах, концентрація озо­ну); водні ресурси (забруднення сполуками азоту, споживання води); про­дуктивні природні ресурси (рівень заготівлі деревини, субсидії у сільське господарство, надмірний вилов риби, споживання води); біорізноманіття та місця перебування видів (захист видів тварин і рослин, захист місць пе­ребування видів); стала енергія (ефективність використання енергії, альте­рнативні джерела енергії, викиди вуглекислого газу на одиницю ВНП).

У рейтингу 133 країн світу, складеному за спроможністю їх розв’язувати екологічні проблеми і досягати поставлених у цій сфері цілей, до першої п’ятірки увійшли: Нова Зеландія, Швеція, Фінляндія, Чехія і Велика Бри­танія. Україна зайняла 51-ше місце (71,2 бала); а за категоріями - відповід­но 30, 58, 107, 59, 92 і 129-те місця. Україна потрапила до групи країн, що мають значні природні ресурси, проте характеризуються низькою ефекти­вністю їх використання. З цього випливає, що пріоритетами сталого розви­тку України мають стати: ощадливе використання енергії, охорона і захист водних ресурсів, а також збереження біологічного і ландшафтного різно­маніття (література: Pilot 2006 Environmental Perfomance Index - New Haven, USA, 2006).

Стан навколишнього середовища істотно впливає на здоров’я люди­ни: за станом здоров’я населення можна з достатньою вірогідністю оціню­вати якість середовища для людини. Причинами зростання захворюваності є збільшення викиду забруднюючих речовин, серед яких комплекс викидів свинцю, сірчаного ангідриду, чадного газу, окислів азоту, сірчаної кисло­ти, фтористих сполук, сірководню, хлору, та радіоактивних речовин - це­зію 137 і стронцію -90. Встановлено, що вдихання повітря, забрудненого викидами транспортних засобів та промислових підприємств, призводить до патологічних змін у дихальних шляхах мешканців населених пунктів. Це спричинює захворювання хронічним бронхітом, катаром верхніх диха­льних шляхів, пневмонією, бронхіальною астмою і сприяє зниженню іму­нітету організму. Встановлено чітку залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря і рівнем захворюваності населення.

Із проблемою шкідливого впливу забруднення на людину та інші ор­ганізми тісно пов’язана тератологія (від грецького teras, teratos - чудови­сько, потвора, виродок) - наука, що вивчає потворства і аномалії розвитку у рослин, тварин і людини.

11.3.

<< | >>
Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Якість середовища та благополуччя і здоров’я людини:

  1. Визначальне значення для контролю й керування якістю навколишнього середовища мають гігієнічні нормативи, спрямовані в першу чергу на профілактику несприятливого впливу забруднюючих речовин на здоров'я людини.
  2. Вплив екологічних проблем навколишнього середовища на здоров'я людини
  3. Правові аспекти впливу діяльності людини на середовище
  4. Основа сучасної екології - вивчення модельної системи «Людина - економіка - біота - середовище»
  5. У розділі розглядаються екологічні особливості сучасної людини і сучасного людства й обговорюється механізм ви­роблення пристосувань до середовища, що характерний для нашого виду.
  6. Функція благополуччя системи
  7. «Здоров’я» міської екосистеми
  8. Середовище існування живих організмів, її фактори, середовища життя
  9. Механізми і феномени сприймання людини людиною
  10. Визначаючи сутність людини, Аристотель назвав її “політичною твариною ”, оскільки тільки людина “здатна до чуттєвого сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і несправедливість тощо.
  11. Захист прав людини у судових органах ЄС. Співвідношення судових органів ЄС та Європейського Суду з прав людини