<<
>>

1.6. ПРОБЛЕМАТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аутекологічні дослідження. Здійснюють з метою встановлення законо­мірностей існування організмів у даному середовищі шляхом аналізу обмежуючих факторів (наприклад, температури повітря чи грунту, наявності хімічних елементів).

Особливе місце відводять дослідженням тих з них, які призводять до летального наслідку — смерті організму.

Предметом цих досліджень можуть бути тривалість життя або ж народ­жуваність, яка визначається за кількістю насіння або відкладених яєць.

Продукційні дослідження. Здійснюють як з особинами, популяціями, так і з біоценозами. Мета цих досліджень — це розкриття, окрім аналізу енергетичних бюджетів, закономірностей, пов’язаних з енергетичним гос­подарством екологічних систем. Це завдання реалізується шляхом порівняння продуктивності різних екосистемних біоценозів.

Популяційні дослідження. Ці дослідження здійснюються як у по­льових умовах, так і в лабораторіях. У лабораторних дослідженнях екс­периментальним матеріалом служать синантропні види (наприклад, кролі або шкідники — миші, щурі), для яких легко створити в експерименті умови, близькі до природних. Деколи використовують водні організми, мохи, лишайники, мікроорганізми.

У польових умовах досліджують передусім популяції важливих гос­подарських видів: мисливських, шкідників полів і лісів. Метою цих досліджень є пізнання закономірностей заселення середовища популяціями, вивчення структури популяцій, а також перебіг змін чисельності особин. Остання проблема належить до найважливіших.

Біотичні дослідження. Обіймають екологічні зв’язки, які спостерігаються в простих дво- або декількавидових системах. Як правило, ці дослідження спираються на аналіз чисельності видів, які взаємодіють в одному середовищі. Прикладом таких досліджень є аналіз системи хижак-жертва, паразит- господар, фітофаг-рослина, а також дослідження конкурентних стосунків. Такі дослідження виділяють ряд закономірностей динаміки чисельності, по­в’язаних зі співжиттям видів у природі, покладені в основу загальносвітової проблеми збереження видового різноманіття.

Біоценотичні дослідження. Проводяться найчастіше в натуральних умовах, інколи — в лабораторних. Предметом їх є вивчення законо­мірності структури систем, таких, як ярусність, мозаїчність і т.п. Функ­ціонування біоценозу досліджується шляхом вивчення енергетичного балансу, обігу речовини і енергії, а також сукцесій. Такі дослідження можна виконувати великими науковими колективами.

Дослідження екології місцезростань. Спираються на знання вимог окремих видів, з’ясованих у процесі аутекологічних досліджень. На підставі аналізу розповсюдженню видів можна дати характеристику власне умов місцезростання (біоіндикація). Іншими дослідженнями встановлюють, як впливають рослинні угруповання на якість середовища. Ці дослідження виконують з використанням методик, взятих із ландшафтознавства, ґрун­тознавства, кліматології, тобто із наук, які межують із екологією.

Біосферні дослідження. Біосферними дослідженнями займається наука, яку називають біосферологією, або глобальною екологією. Голов­не її завдання — розробка прогнозу можливих змін біосфери під впли­вом діяльності людини при різних варіантах розвитку. Ця наука дослід­жує енергетичні процеси в біосфері, великі кругообіги речовин тощо. До методів дослідження належать найсучасніші методи аерокосмічного зондування Землі.

<< | >>
Источник: Кучерявий В.П.. Екологія.- Львів: Світ, 2001— 500 с.: іл.. 2001

Еще по теме 1.6. ПРОБЛЕМАТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

  1. Екологічний моніторинг як метод екологічних досліджень
  2. Програма дослідження: структура документа, основні пункти, етапи дослідження. Тлумачення, концептуалізація, операціоналізація основних понять дослідження. Гіпотези дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні.
  3. Напрями екологічних досліджень
  4. Методи екологічних досліджень
  5. Основні методи екологічних досліджень
  6. Екологічний моніторинг та специфіка екологічних нормативів у розвинених країнах
  7. Методичні особливостіпсихологічного дослідження вчинку.
  8. Принципи проведення психологічних досліджень
  9. Загальна методика психологічного дослідження.
  10. Методичні принципи організації психологічного дослідження вчинку.
  11. Дослідження проблеми спілкування