Популяційна екологія - один з найбільш розвинених розділів сучасної екології як за своїм теоретичним і прикладним значенням, так і за станом розвитку його концептуального апарата.
Це обумовлено значною практичною спрямованістю популяційних досліджень. Адже прогнозування вилову риби, добування мисливських видів, раціональне лісове господарство, прогнозування спалахів чисельності шкідників сільського, лісового та інших господарств та безліч інших проблем тісно пов’язані з питанням динаміки чисельності популяцій, характеру міжпопуляційних взаємин та їхньої ролі у популяційній цикліці тощо.
Багато вчених визначає екологію як науку про популяції. Так, кана- дійський вчений Ч. Кребс визначає екологію як “науку про взаємодії, що визначають поширення і кількісний розвиток організмів” (Krebs, 1985). Згідно цього визначення головні питання екології: чому саме ті чи інші організми в даний момент зустрічаються саме в цьому місці і чому їхня чисельність і біомаса саме така, а не інша, а якщо вона змінюється з плином часу, то чому саме так? (впадає в око, що це визначення перегукується з тлумаченням екології як «економіки природи»).
Принагідно слід зауважити, що відповісти на ці питання (чому, скільки тощо) можна лише з позицій екосистемного підходу, адже доля кожної популяції в конкретній екосистемі врешті решт визначається сукупністю всіх абіотичних і біотичних чинників та характером їхньої взаємодії і взаємозв’язку внутрішньопопуляційних процесів з екосистемними. І лише розглядаючи конкретну популяцію як елемент екосистеми, можна знайти відповіді на ці запитання.
Популяційний підхід зосереджує увагу на окремих видах. Зазвичай, це види, що мають важливе господарське значення - як об’єкти промислу, так і всілякі “шкідники” сільського і лісового господарства, носії захворювань тощо, а також види, що потребують охорони.
Слід зазначити, що до складу однієї, навіть незначної за розмірами, природної екосистеми входить кілька сотень чи тисяч видових популяцій. Тому, цілком природно, вивчення всіх популяцій навіть невеликої екосистеми, практично абсолютно неможливе.
5.1.
Еще по теме Популяційна екологія - один з найбільш розвинених розділів сучасної екології як за своїм теоретичним і прикладним значенням, так і за станом розвитку його концептуального апарата.:
- Додаток 6. Держави світу з найбільшим населенням (станом на 2005 рік, за даними Всесвітнього банку)
- Європейська історія двох-трьох останніх десятиліть XIX й до середини ХХст. характеризується небаченою насиченістю таких подій, що порушили загальний плин суспільного життя й привели як до революційної зміни його способу в одних країнах, так і до його еволюційної трансформації у нову якість - у других.
- Екологія: означення, мета і завдання екології як науки
- Напрямки розвитку екології
- Запізнившись якось на 10 хвилин на лекцію до вечірників, викладач мав можливість спостерігати таку картину: один з найбільш нетерплячих студентів, зібравши зошити, попрямував до виходу з аудиторії, але раптом повернувся і сів на своє місце.
- Екосистема є центральним об’єктом сучасної екології.
- Факторіальна екологія - найрозвиненіший розділ екології, який досліджує вплив чинників зовнішнього середовища (ЧЗС) на біосистеми.
- Основні проблеми та наукові напрямки сучасної екології
- Основна ідея. Екосистемологія — розділ сучасної екології.
- Основа сучасної екології - вивчення модельної системи «Людина - економіка - біота - середовище»
- РОЗДІЛ ІІІ алгоритм саморозгортання Соціального світу та специфіка його прояву в умовах сучасної України
- Інформаційна фаза розвитку планетарного людства базується на принципово іншому підході до теоретичних побудов, оскільки об'єкти, що досліджуються, якісно відрізняються від тих, з якими ми призвичаїлися працювати, а конкретніше - вони є ноуменальними утвореннями процесуального характеру.
- Основна ідея. Історія розвитку екології яскраво демонструє процес становлення наукової свідомості, перетворення біологічної науки на фундаментальну комплексну наукову галузь.
- Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності — вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості,— з одного боку, включає до свого змісту особливості історичного рівня культури людини з іншого — сам визначає цю культуру, будучи виявом суб'єкта історичної діяльності.
- За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
- Прикладна політологія
- Структура та основні галузі психології. Фундаментальна та прикладна психологія.