Основна ідея.

Стійкий стан і динамічну екологічну рівно­вагу в міських екосистемах можна забезпечити лише шляхом гармонізації обміну речовини та енергії між блоками живої та неживої природи. Антропогенні зміни в урбоекосистемі повинні бути поступовими і передбачати правильний роз­поділ антропогенних навантажень і необхідні умови адаптації людини та природного середовища.

Смислові зв'язки. Стадії урбанізації — екологічне плану­вання міського розвитку — місто як складна соціоекосис- тема — кібернетичні стосунки в урбоекосистемі — ком­плексний урбогенний градієнт середовища — концепція біоіндикації.

Ключові терміни. Урбанізація, квазіприродне середовище, артеприродне середовище, агемеробний, олігогемеробний, мезогемеробний, еугемеробний, полігемеробний, метагеме- робний біогеоценози, здоров’я міської екосистеми.

Мета — проаналізувати природно-просторові ресурси міста, повітряний басейн міста, стан джерел питної води, поверхневих водних об’єктів, ґрунтового покриву, тварин­ного світу, процеси озеленення у місті, визначити потреби у ресурсах для функціонування різних типів міських сис­тем; у результаті — здійснювати міське екологічне плану­вання.

11.1.