<<
>>

Об’єкт і предмет урбоекологічних досліджень

Урбоекологія — нова галузь екології, яка сформувалась у 1960—1970-ті роки як відповідь на негативні урбанізаційні процеси з їх переущільненням міської забудови, демографіч­ним пресом, забрудненням міського довкілля, а головне — безжальним витісненням природних елементів ландшафту, передусім його біогеоценозів, які і стали об’єктом досліджен­ня вчених-урбоекологів.

Предмет урбоекології — процеси розвитку міських біо­геоценозів у складі екотопів (ґрунт, клімат) і біоценозів (об’єднання рослин, тварин і мікроорганізмів). Сьогодні відбувається накопичення знань про стан окремих компо­нентів міських біогеоценозів, проте розрізнені дані не дають повного уявлення про їх функціонування. Гадаємо, в осяж- ному майбутньому екологічна наука завдяки системному підходу зможе формалізувати всі явища, стани та процеси, які відбуваються в екосистемах окремих міст, їх районів чи мікрорайонів.

Урбоекологія вже сьогодні володіє інструментальними та біологічними методами індикації міського середовища, які дають можливість виявити дію урбогенних факторів і вста­новити рівень життєвості популяції людей. Здоров’я міської екосистеми — сума здоров’я всіх її компонентів (рослин, тварин і мікроорганізмів), серед яких осторонь стоїть лю­дина. Тому урбоеколог має пильно стежити за урбогенними змінами довкілля, особливо його забрудненням (хімічним, фізичним, біологічним і радіаційним). Разом з урбосоціоло- гами (урбаністами) він має постійно дбати про оптимізацію міської екосистеми.

Загалом урбоекологія — наука про взаємозв’язки та взає­модію у часі й просторі двох систем: міської (у складі під­систем — соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, адміністративної тощо) та природної (представленої біогеоце- нотичним покривом міста).

11.2.

<< | >>
Источник: Екологія: підручник для студентів вищих навчальних Е 45 закладів / кол. авторів; за загальною ред. О. Є. Пахомо­ва; худож.-оформлювач Г. В. Кісель. — Харків: Фоліо,2014. — 666 с.. 2014

Еще по теме Об’єкт і предмет урбоекологічних досліджень:

  1. Предмет і об’єкт дослідження, структура екології
  2. Наукові дослідження: різновиди (теоретичні та емпіричні; фундаментальні та прикладні; розвідувальні, описові та аналітичні; польові та лабораторні), проблема, мета, завдання, об’єкт, предмет.
  3. Об’єкт, предмет психології. Психіка як об’єкт психології. Психічні явища як предмет психології.
  4. Об’єкт, предмет соціології. Суспільство як об’єкт соціології. Соціальна взаємодія як предмет соціології.
  5. 1. Об’єкт і предмет
  6. Програма дослідження: структура документа, основні пункти, етапи дослідження. Тлумачення, концептуалізація, операціоналізація основних понять дослідження. Гіпотези дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні.
  7. Об’єкт і предмет, структура та функції політології.
  8. Предмет дослідження науки політології.
  9. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії.
  10. 6.4 Генеза етнонаціональних спільнот в Україні. Українська діаспора як об'єкт етнополітичного дослідження.
  11. Розділ ІІ. ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА