<<
>>

Проблеми реформування місцевих бюджетів

Чинна Конституція закріпила визначальні положення щодо мате­ріальної та фінансової самостійності місцевого самоврядування. Так, вона передбачила існування комунальної власності як окремої форми публічної власності, а також місцевих бюджетів.

Проте реалізація вка­заних конституційних норм на сьогодні досить ускладнена. Як уже за­значалося, в цій сфері в першу чергу слід змінити основні законодавчі підходи до формування доходної частини місцевих бюджетів у напрямку децентралізації, зростання самостійності представницьких органів міс­цевого самоврядування у бюджетному процесі, формування Зведеного бюджету України знизу-догори, а не навпаки. На жаль, конституційне положення щодо права громади управляти комунальною власністю залишилось законодавчо незабезпеченим. Також не вдається децентра­лізувати бюджетну систему та реалізувати передбачені у Бюджетному кодексі України принцип формування місцевих бюджетів. Великі спо­дівання у сфері вдосконалення фінансової основи місцевого самовряду­вання покладалися на нещодавно прийняті Бюджетний та Податковий кодекси України. Проте їх прийняття не виправдало сподівань, оскільки фундаментальні проблеми формування бюджетів місцевого самовря­дування, зокрема, розширення джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів не були вирішені. Також залишилась неподоланою після прийняття Податкового кодексу України законодавча прогалина у сфері оподаткування органів самоорганізації населення.

Таким чином, фінансово-економічний аспект реформи місцевого само­врядування має включати: а) формування фінансово-економічних засад комунальних об’єднань територіальних громад, реалізацію заходів щодо формування комунальної власності; б) здійснення заходів, спрямованих на розвиток фінансів територіальних громад, зокрема, на розширення джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів за рахунок міс­цевих податки та зборів, комунальних платежів, фінансів комунальних підприємств; в) забезпечення фактичного відокремлення місцевих бю­джетів від Державного бюджету України, що є необхідною передумовою їх самостійності за рахунок розширення джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів; г) забезпечення можливостей надання всіма територіальними громадами громадських послуг на рівні державних міні­мальних соціальних стандартів; д) вдосконалення механізму фінансування делегованих законом повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування; е) створення ефективного механізму державної фінансо­вої підтримки місцевого самоврядування; є) запровадження для місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць прямих міжбюджетних відносини з Державним бюджетом України (після проведення реформи ад­міністративно-територіального устрою); ж) подолання існуючої практики дублювання функцій органів, які здійснюють управління на різних тери­торіальних рівнях, щодо фінансування бюджетних установ та організацій.

Міжбюджетні відносини залишаються однією з головних проблем у відносинах між центральними органами виконавчої влади та місцевим самоврядуванням.

Без фінансової незалежності, без самостійного фор­мування і використання місцевих бюджетів органи місцевого самовря­дування не зможуть здійснювати на належному рівні свої повноважен­ня. Створення умов для належного виконання повноважень органами місцевого самоврядування потребує вдосконалення законодавства щодо місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин. Зокрема, слід забезпечити відповідність рівня фінансових ресурсів органів місцевого самовряду­вання їхнім повноваженням. Для забезпечення фінансовими ресурса­ми виконання наданих державою повноважень за органами місцевого самоврядування мають бути закріплені загальнонаціональні податки і збори, на рівень сплати яких органи місцевого самоврядування мають істотний вплив. Для забезпечення власних повноважень органів місце­вого самоврядування необхідно використовувати місцеві податки, збори та інші платежі. При цьому органам місцевого самоврядування слід законодавчо розширити фінансові засоби для забезпечення виконання власних повноважень у вигляді місцевих податків, зборів та інших пла­тежів, права їх встановлення, регулювання ставок тощо. Трансфери, що надходять до місцевих бюджетів, повинні мати виключно цільове спря­мування на фінансування місцевих програм розвитку. Трансферти по­винні надаватись бюджетам місцевого самоврядування, які є кінцевими отримувачами цих трансфертів. Розрахунок трансфертів повинен про­ходити прозоро, гласно, із залученням до консультацій представників від всіх рівнів органів місцевого самоврядування, що мають відповідні повноваження. Процедури надання трансфертів повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту їх надання.

Таким чином, вирішення проблеми фінансового забезпечення ви­конання повноважень місцевого самоврядування має виняткове зна­чення, оскільки саме на органи місцевого самоврядування покладено вирішення питань надання економічних, соціальних та комунальних послуг населенню, соціально-економічного розвитку територій тощо. Саме на рівні місцевого самоврядування забезпечується безпосередня взаємодія органів публічної влади і населення.

18.7.

<< | >>
Источник: Актуальні проблеми конституційного права України : Підручник /За заг. ред. про- А43 фесора Олійника А. Ю. — К.: Видавничий дім «Скіф»,2012. — 552 с.. 2012

Еще по теме Проблеми реформування місцевих бюджетів:

  1. Проблеми реформування місцевих бюджетів
  2. Напрями реформування місцевого самоврядування в Україні
  3. Суб'єкти безпосереднього народовладдя: визначення та характеристика
  4. СЛОВНИК ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ А