1.1. Економічний розвиток цивілізації

Проблема руйнування біосфери, основи існування людини як виду й соціуму, викликана в першу чергу невиправданим ростом його популяції, необмеженим вилученням і знищенням природних ресурсів для задоволення все зростаючих і, у деяких випадках, псевдо потреб, нерозумним порушенням біотичної регуляції, невідповідною оцінкою природних ресурсів.

Ринкові, командні, ресурсні й природоохоронні шляхи розвитку цивілізації спрямовані на одержання максимальних матеріальних благ, і їх досягнення оцінюються тільки економічним показником - рівнем ВВП.

Можна виділити два періоди такого економічного розвитку цивілізації: агресивно-фронтальний і природоохоронний. В агресивно-фронтальному періоді природні системи не приймаються в увагу як фактор розвитку суспільства. У числі визначальних факторів ураховується тільки праця й капітал.

Спочатку, ці принципи не викликали екологічних побоювань, тому що відносно низький рівень розвитку продуктивних сил і не порушений процес біорегуляції не приводили до серйозних змін у біосфері.

Надалі збільшення чисельності населення й стрімкий розвиток виробництва різко збільшили швидкість руйнування природних систем, і помітно знизили їх саморегуляційні здатності. Це, у свою чергу, стало приводити до значних економічних витрат господарської діяльності. Тому, багато країн стали враховувати у своєму розвитку природні фактори.

У передових країнах була прийнята природоохоронна концепція, створені відповідні державні структури, стала швидко розвиватися природоохоронна законодавча діяльність. Але критеріями ефективності цього напрямку залишалася стара вимога одержання максимальних матеріальних благ, а оцінка

- усе той же ВВП.

У цей період була розроблена не чисто економічна оцінка виробництва, а еколого-економічна. При цій оцінці враховувався не тільки економічний ефект господарської діяльності, але й ефект зміни якості природного середовища.

Цей напрямок хоча й вирішив деякі локальні проблеми, але не зміг вирішити регіональних і глобальних проблем. Руйнування біосфери тривало.

Концепція чисто економічного розвитку відбиває існуючий світогляд, в основі якого лежать наступні невірні твердження:

- екосистема (біосфера) невичерпна й має необмежені можливості для того, щоб природним шляхом відновлюватися й засвоювати відходи людської діяльності;

- економічний ріст за рахунок експлуатації природних систем не має межі й дозволяє безмежно підвищувати рівень споживання всіх людей;

- науково-технічний прогрес сприяє прогресу соціальному;

- людство знайде щастя, якщо підкорить природу й власне життя розуму.

Аналіз виявив три нерозв'язані ситуації економічного розвитку:

- екологічну, обумовлену руйнуванням природних систем і втратою біорегуляциії;

- соціальну, викликану погіршенням життя й здоров'я населення;

- економічну, котра полягає в тім, що для підтримки цього розвитку з кожним роком необхідно виділяти усе більше й більше коштів, тому що деградація й виснаження природних ресурсів вимагає безперервного збільшення вкладень у розробку нових видів ресурсів і нових технологій, в експлуатацію наявних ресурсів і в підтримку порушених екосистем.

Але цей напрямок характеризується й деякими позитивними результатами. У суспільній свідомості затвердилося нове природоохоронне мислення, були розроблені й впроваджені у виробництво ресурсозберегаючі технології, розширена мережа об'єктів державних об'єктів природоохоронного фонду.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Приведіть головні причини руйнування біосфери.

2. Яка мета економічного розвитку цивілізації?

3. Дайте визначення трьох нерозв'язаних ситуацій економічного розвитку?

1.2.