Аналогія

Даним терміном позначають такий загальнологічний метод дослідження, при якому на основі подібності об'єктів за одними ознаками роблять висновок про їхню подібність за іншими. Наприклад, порівнюючи формули, що виражають закон всесвітнього тяжіння Ньютона і закон електростатичної взаємодії, відкритий французьким фізиком Шарлем Кулоном (1736 - 1806), можна дійти висновку, що, хоча вони належать до різних фізичних особливостей матеріальних тіл, однак за формою подібні.

Аналогія - це логічна форма руху пізнання від часткового до часткового. Логічний перехід від уже відомого до невідомого за аналогією полягає у висновку про наявність деякої емпірично не зафіксованої ознаки в досліджуваного предмета за його подібністю з відомим предметом, у якого ця шукана ознака емпірично зафіксована. Отже, аналогією називається такий умовивід, де від подібності двох предметів в одних ознаках судять про їхню подібність також і у деякій іншій ознаці. Наприклад, у свій час методом аналогії на підставі подібності Землі із Сонцем за походженням (як небесних тіл однієї й тієї ж системи з тими самими хімічними елементами) прийшли до висновку про можливості існування на Землі хімічного елементу гелію, що до цього був відкритий на Сонці за допомогою спектрального аналізу. Висновок цей виправдався.

Ще один приклад. Нехай символ Р позначає властивості інтерференції, Q - дифракції, К - властивість “бути хвилею”. Через а позначимо таке фізичне явище, як звук, через Ь - світло. Фізикою давно було встановлено, що поширення звуку є хвильовим процесом (що можна позначити як К(а), який має властивість інтерференції Р(а) і дифракції Q(a). Також у фізиці (оптиці) були відкриті явища інтерференції світла (позначимо це через Р(Ь) і дифракції світла Q(b). Виникає питання про природу світла, що, до речі, був предметом довгих суперечок у розвитку фізики (докладніше про це див.

Р(а), О(а), К(а) р(ь), а(ь).

Це дозволяє зробити умовивід за аналогією, припустивши, що і світло є хвильовим процесом, хвилею, що символічно виглядає так:

Р(а), О(а), К(а) _______ р(ь), а(ь)____________________ можливо, К(Ь)

Наступні фізичні дослідження показали справедливість цього умовиводу (зробленого припущення), “перетворивши”, тим самим, можливість на дійсність.

Аналогія як пізнавальний метод тісно пов'язана з узагальненням. Узагальнюючі умовиводи за аналогією нерідко мають евристичну функцію, сприяють прирощенню знання. У цьому зв'язку можна послатися на тільки що розглянутий приклад.

Необхідно враховувати межі застосування методу аналогій. Так само, як індукція, цей метод дає ймовірне знання; узагальнення на його основі робляться з певним ризиком. Наприклад, у XIX ст. на основі досліджених подібностей будови і властивостей поверхні Землі і Марса було висловлене припущення про наявність життя на Марсі, що, як відомо з останніх даних, підтвердилося лише частково.

Аналогія є основою іншого дуже важливого і розповсюдженого загальнологічного методу дослідження - моделювання.

4.4.6.