Моделювання
Раніше, у пп.3.2.3 і 3.4.2 вже досить докладно розглядалася модель як форма наукового (причому, не тільки наукового) пізнання. Тепер же, використовуючи матеріал зазначених параграфів, будемо розглядати моделювання як загальнонауковий метод, що полягає в побудові й/або використанні моделей як на рівні модельних об'єктів, так і на рівні теоретичної (або математичної) моделі.
Як вказувалося раніше, при розгляді того або іншого модельного контексту в гносеологічному плані (або простіше - при аналізі моделювання як методу), необхідно мати на увазі принаймні чотири елементи: модельований об'єкт Х (тобто оригінал, прототип); власне його модель М; суб'єкт 8, той, хто моделює, і ціль моделювання Р. Тоді моделювання - це метод дослідження певних об'єктів суб'єктом 8 шляхом відтворення їхніх характеристик, в рамках певної мети Р, на іншому об'єкті - моделі М, що являє собою аналог того чи іншого фрагмента дійсності Х (речового або розумового) - оригіналу моделі. Між моделлю і об'єктом, що цікавить дослідника, повинна існувати відома подібність (схожість) - у фізичних характеристиках, структурі, функціях і под.
Форми моделювання досить різноманітні й залежать від використовуваних моделей і сфери застосування моделювання. У п.3.2.3 обговорювалася розмаїтість моделей - їхня класифікація за характером оригіналу Х і за особливостями самої моделі М. У цьому плані виділяють матеріальне (предметне, речовинне) та ідеальне моделювання, виражене у відповідній знаковій формі. Матеріальні моделі є природними або технічними об'єктами, що підкоряються у своєму функціонуванні певним законам - законам фізики, механіки і под. У процесі матеріального (предметного) моделювання конкретного об'єкта його вивчення заміняється дослідженням деякої моделі, що має ту ж (або схожу) фізичну природу, що й оригінал (наприклад, моделі літаків, кораблів, космічних апаратів і под.).
При ідеальному (знаковому) моделюванні моделі виступають у вигляді графіків, креслень, формул, систем рівнянь, речень природної і штучної (символи) мови і под.
У цей час великого поширення набуло, крім математичного, також комп'ютерне моделювання. Дійсно, в сучасному науковому пізнанні та інженерно-технічній творчості особливе місце займає інформаційне моделювання, тобто дослідження (можливо, і експериментальне), здійснюване з моделями об'єктів, побудованими у вигляді комп'ютерних програм.За способом подання об'єкта ці моделі варто віднести до уявних моделей особливого роду, які можна назвати “автоматизованими уявними моделями”. Справді, використовуючи їх, ми, фактично, “просто” автоматизуємо уявний (модельний) експеримент, хоча і застосовуємо при цьому деяке матеріальне утворення - комп'ютер. Функціонування моделі в цьому випадку є тільки більш досконалим (з погляду швидкості обчислень і проведення довгих послідовностей логічних виведень) здійсненням тих уявних операцій над моделлю, тих перетворень у ній і змін, які “потенційно” (будь у нас необхідний запас часу, сил і терпіння) ми могли б виконати й самі. Оскільки мова йде про “уявний експеримент”, то його “формальна розробка” виявляється дуже важливою. Фактично, ми тут користуємося методом формалізації (хоча і не тільки ним): вивчаємо форму вже наявного в нашому розпорядженні знання про об'єкт, який цікавить нас. В зв'язку з цим підкреслимо значення досягнень в галузі математики і логіки, які, поряд з успіхами технічних наук у розробленні комп'ютерів та інформаційних технологій, уможливили такий потужний метод.
4.4.7.