Головні географічні особливості Північної Америки

1. У Північній Америці розташовані дві найбільші за тери­торією держави світу (Канада посідає друге місце, а Сполу­чені Штати — третє).

2. Обидві країни є федеральними державами, але їхні системи різняться.

3. Як Канада, так і Сполучені Штати є плюралістичними суспільствами. Хоча етнічне питання стає дедалі важ­ливішим, для канадського плюралізму більш характерна регіональна двомовність, у Сполучених Штатах основний поділ відбувається на расовому ґрунті.

4. Велике число франкомовних мешканців Квебеку підтримує сильний рух, що виступає за незалежність цієї провінції. Кульмінацією цього руху, можливо, став референдум 1995 р., в якому нефранкомовна меншина здобуло незначну перева­гу. Отож перспективи розпаду канадської держави значно зменшилися.

5. Населення Північної Америки, нечисленне за міжнародними стандартами, є найбільш урбанізованим і мобільним на планеті. Загальна чисельність населення цього географічно­го світу, яко живиться здебільшого постійним процесом імміграції, за прогнозами, зросте протягом наступного півстоліття більш ніж на 40 %.

6. Згідно зі світовими стандартами — це багатий географічний світ, де переважають високі доходи і високі рівні споживан­ня. Північна Америко володіє надзвичайно розмаїтою ре- сурсовою базою, але родовища невідновлюваних видів па­лива та мінеральної сировини використовуються у величез­них розмірах.

7. Північна Америка створила один із найбільших промислових комплексів світу. Індустріалізація континенту спричинила не­бувале зростання міст; нове постіндустріальне суспільство і економіка швидко розвиваються в обох країнах.

8. Обидві країни значною мірою залежать одна від одної у постачанні основних сировинних матеріалів (наприклад, Ка­нада є провідним джерелом імпорту енергії для США) і віддавна є головними торговими партнерами. Сьогодні Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), яко також охоплює Мексику, міцно єднає ці три економіки в міру того як усуваються бар'єри для міжнародної торгівлі та інвестицій.

9. Жителі Північної Америки є найбільш мобільним населен­ням. Хоча їх турбують проблеми заторів транспорту, але мережі автошляхів, комерційні авіамаршрути і телеко­мунікації, які сягають найдальших куточків цього світу, є найбільш ефективними на земній кулі.

Оскільки понад 75 % населення Сполучених Штатів та Канади проживає у містах[*] і містечках, спільноти Північної Америки стали найбільш ур- банізованими у світі. Справді, їхнім найкращим символом є панорами хмарочосів Нью-Йорка, Торонто або Чікаго, а також дедалі зростаючі нові субурбанізовані бізнес-комплекси, які видозміню­ють віддалені околиці великих міст. Жителі Північної Америки є гіпермобільними і користу­ються мережами надсучасних швидкісних авто­страд, комерційних авіаліній і засобів високотех- нологічних телекомунікацій. які ефективно з’єдну­ють широко розкидані.міста і регіони цього світу. Мільйони людей доїжджають кожного дня на ро­боту в субурбанізовані центри бізнесу та ділові частини центральних міст, і більшість мешканців користуються власними автомобілями, кількість яких від 1970 р. перевищувала чисельність насе­лення у понад шість разів. До того ж щороку майже один із кожних шести мешканців змінює місце свого проживання.

З початком XXI ст. Північна Америка вступила в нову добу — третю після прибуття Колумба до Нового Світу більш ніж 500 років тому. Сільське господарство і сільське життя переважали протя­гом перших чотирьох століть; друга доба — індустріальна урбанізація — охопила XX ст., яке щойно закінчилося. Внаслідок цього Сполучені Штати і Канада переживають дозрівання пост- індустріального суспільства і економіки, в яких домінують отримання і використання інформації, висококваліфікованих послуг та високотехно- логічних виробництв і які функціонують у рамках дедалі більш глобалізованої структури ділових взаємозв'язків.

Хоча Канаду та Сполучені Штати об'єднує ба­гато історичних, культурних та економічних харак­теристик, однак у певному сенсі, як це можна по­бачити на карті, вони усе ж різняться. Сполучені Штати — дешо територіально менша країна, ніж Канада, — займають центральну частину конти­ненту і тому характеризуються більшими від­мінностями довкілля. Населення Сполучених Штатів розселене на більшості території країни, утворюючи значні концентрації уздовж Атлантич­ного і Тихоокеанського узбереж (північно-пів­денний напрям). У свою чергу переважна біль­шість канадців заселяє переривчасту смугу у вигляді східно-західного транспортного коридору, який пролягає через південь Канади, переважно за 200 миль (320 км) від кордону зі США. Сполучені Штати також займають крайню північно-західну частину Америки — Аляску (шельф Гаваїв нале­жить до Тихоокеанського світу). Таким чином, на відміну від Канади Сполучені Штати є фрагменто- ваною державою, «роз'єднаною» країною, тери­торія якої складається з окремих частин, відокрем­лених чужоземною територією та міжнародними водами.

Відмінності між двома країнами стануть ше очевиднішими, коли ми розглянемо характеристи­ку населення, що утворює основу для важливих внутрішніх соціальних контрастів. Населення Сполучених Штатів у 2002 р. становило 285.4 млн, Канади — 31,0 млн.

Значне просторове зосередження франкофонів (франкомовних громадян) у Квебеку, що займає друге місце за населенням серед 10 провінцій країни, робить актуальним соціальний поділ Кана­ди за етнічною та лінгвістичною ознаками. Близь­ко 85 % населення цієї провінції є французькими канадцями, а Квебек є історичним, традиційним та емоційним осередком французької культури в Канаді. Упродовж останніх десятиліть у Квебеку розвився сильний націоналістичний рух, котрий вимагає негайного відокремлення провінції від реш­ти Канади (ця вимога зазнала поразки з незнач­ною перевагою голосів на референдумі 1995 р.). Оскільки понад 90 % франкомовного населення Канади проживає у Квебеку, франкоканадці ін­ших дев’яти провінцій утворюють меншини, які поступово скорочуються на захід від Онтаріо (західного сусіда Квебеку, серцевинного ареалу країни та найбільш заселеної провінції). Нечис­ленність франкофонів у західній частині Канади ше більше сприяє внутрішньому регіоналізмові через те, шо зусилля федерального уряду зберегти Кве­бек шляхом конституційного визнання провінції як «виняткового суспільства» викликали сильне роздратування англомовних більшостей у про­вінціях Прерій (Манітоба, Саскачеван, Алберта) і у Британській Колумбії, шо межує з Тихим океа­ном.

Жодні мультилінгвістичні поділи не впливають на єдність федерацій у цьому світі так, як культур- 1 ний плюралізм особливого виду, що переважає у США. Стійкішим у культурній мозаїці країни, ніж мова чи етнічна належність, є розділення на людей європейського (понад 75 % населення) і людей аф­риканського походження (12 %). Незважаючи на значний поступ сучасного руху за громадянські права, який безперечно ослабив де-юре расову сегрегацію у громадській сфері, білі все ж дуже рідко живуть поряд із темношкірими, і де-факто сегрегація є ледь не загальним явищем. Другою поширеною рисою є відсутність задоволення ос­новних життєвих потреб із помітною просторовою концентрацією бідності в нетрях центрів великих міст і у сільських резерваціях, де проживають корінні американці або ж інуїти.