Додатки

ПОСЕЛЕННЯ ВОЛИНО-ЛЮБЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ БАЇВ

У2004 році під час огляду побережжя р. Чорногузки в с. Баїв Луцького району автором виявлено багатошаро­ву пам’ятку Баїв-Острів. Тут, у місцях, порушених земляними роботами, трапляються в невеликій кількості матеріали пізньо­го Трипілля (початок етапу С ІІ), кулястих амфор, доби бронзи та шнурової кераміки, пізньої бронзи, раннього залізного віку, ранньослов’янського часу (декілька фрагментів).

Для з’ясування особливостей ВЛК потрібно простежити типи планувань поселень, жител, гончарських споруд, печей, ям, дослі­дити своєрідність кераміки, її форми, орнаментацію на різних ета­пах розвитку, особливості крем’яних та кістяних виробів - знарядь праці й озброєння. Типологія крем’яних знарядь ВЛК була запропо­нована Анною Закостєльною з Любліна, проте наші матеріали допо­внюють її спостереження [Zakoscielna, s. 1996, 2665].

Поселень та поховань ВЛК у басейні Стиру і його лівобіч­ного доплаву Чорногузки відомо чимало: Голишів (розкопки 205

М. Пелещишина, Г. Охріменка, О. Позіховського), Гірко-Полонка, Городок (роботи Д. Козака), Малі Ярославичі, Яловичі (В. Ко­нопля), Полонка, Гірко-Полонка, Коршівець, Коршів (розвідки В. Коноплі, Г. Охріменка, С. Ревуцького), Новостав та інші. Най­більш близькими в радіусі 15 км є такі поселення ВЛК, як Луцьк

- Гнідава, Луцьк - Луг (ур.

- Цеперів, Городок - Пасовище, Коршів (біля церкви), Коршів

- Липовець, поблизу ферм с. Баїв. Безперечно, їх не можна на­звати синхронними.

Унікальною пам’яткою цього регіону є Баїв - Острів. Сво­єрідність поселення ВЛК Баїв - Острів полягає: 1) у його топо­графічному розміщенні - на острові, оточеному в давнину не­прохідним болотом та руслом річки (ще 40-50 років тому сюди добиралися лише човнами); 2) у значних розмірах - близько 1 га; 3) у довгочасовості, зважаючи на значну кількість кераміки (на площі орієнтовно 500 м² зібрано 2200 фрагментів); 4) із знайде­них близько 300 крем’яних виробів (знарядь та відходів) видно, що обробіток кременю проводився на місці, для чого викорис­товували розташовані за кілька сот метрів родовища; найбільш частими знахідками серед знарядь є пластини та різці; 5) в уні­кальності розміщення - виключній захищеності, родючих землях першої та другої надзаплавних терас, де могли бути поля та ліси, що простежується зараз по значному шарові родючого ґрунту до 0,6-0,7 м (гумус та підґрунтя). Корінний берег був, більш за все, у той час без лісу, що підтверджується слабкою гумусованістю й тепер.

Отже, наявність поряд з поселенням багатьох джерел крем’яної сировини, пасовищ, родючих ґрунтів становило значні екологічні вигоди для ранніх землеробів, котрі тут проживали. Ймовірно, місцева група носіїв ВЛК вибрала острів основним місцем для поселення, враховуючи його особливу захищеність. Допускаємо, що на береговій частині розташовувалися й інші, менші осередки їхнього проживання - хутори. Так само добре захищеною водним бар’єром була пам’ятка Коршів (урочище Липовець), відкрита В. Коноплею і досліджувана С. Ревуцьким, що розташована за 4-5 км на південний захід. Потрібно зауважи­ти, що подібних острівців на досліджуваному відтинку заплави Чорногузки виявлено нами 5, але в енеоліті вони не були засе­леними. Згадані вище оборонні заходи свідчать, можливо, про складну етнічну обстановку в той період.

Пам’ятка Баїв - Острів має підокруглу форму, діаметром близько 100 м і розміщена ближче до лівого берега Чорногузки. Її краї плавно опускаються в заплаву. Висота острова над рівнем води 4-5 м. У центральній частині це підвищення відносно рівне, поверхня вкрита невисокою травою. Південно-східна, північна та північно-західна частини острова закінчуються мисоподібни- ми короткими виступами, на які, напевне, звернули увагу його жителі, щось там будуючи, можливо, закладаючи поховання. Від берегової частини острів віддалений на 300 м, до протилежного правого берега майже 1 км, тобто долина річки досить широка. Шари ґрунту і підґрунтя в різних місцях мають неоднакову тов­щину - на краях невелику (0,2-0,15 м), а по центру - 0,5 - 0,6 м. У центральній частині острова шар гумусу становить 0,25 - 0,3 м, прошарок підґрунтя такої самої величини.

Основний розкоп закладено в південно-західній частині ост­рова, паралельно до берега та сучасного русла річки на довжину 28 м і ширину 10 м. На цій ділянці виявлено два скупчення мате­ріалів: одне з них належить культурі лінійно-стрічкової кераміки - невелике житло, інше скупчення, що містить кераміку, печину, крем’яні вироби, кістки, розташоване по центру розкопу і, ймо­вірно, є житлом волино-люблінської культури. Особливого по­ниження на місці житла ВЛК не помічено.

Окремі знахідки КЛСК трапляються в різних частинах остро­ва. Не виключено, що вони дещо різночасові, зокрема належать

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) до середнього та пізнього железовського типу (Рис.

Важливою проблемою, яку необхідно вирішити в ході роз­копок, є з’ясування особливостей забудови селища, типів житло­вих споруд. Її розв’язання ускладнюється тим, що слідів стовпів під час зачисток не зафіксовано. На відсутність ямок від стовпів звертає увагу М. Пелещишин на інших пам’ятках ВЛК. Очевид­но, глибоких стовпових ям не копали. Можна припустити, що житла зводилися з тонких жердин, тобто були легкої конструк­ції. Проте С. Ревуцький на пам’ятці Липовець - Коршів дослідив житло цієї культури з трьома рядами стовпців, хоча плану його й не подав. Знарядь для зрубування також не виявлено, крім двох малих сокирок з опоки (одна з них потріскана).

Особливих заглибин на місці жител не простежується, проте передумови для їх фіксації все ж є. Розташування жител визна­чається за двома ознаками: ґрунт на місці їх знаходження тем­ніший і має товщину 0,1-0,2 м; 2) тут концентрується найбіль­ше знахідок: кераміка, кремені, печина. Остання може бути або рештками обмазки жител, або рештками печей простої конструк­ції. Шматки печини мають рожевий колір, на місці вогнищ - ще й темне забарвлення. Одні фрагменти містять домішку полови, інші - ні. Важко сказати, чи обмазка стін обпалювалася, оскільки необпалена не мала б такого кольору і змішалася б із землею. На обмазці печини не виявлено відбитків прутів, стовпів, очерету, як у житлах КЛСК Гнідави, Голишева, Гірко-Полонки. Фрагмен­ти печини можуть бути залишками печей, але велика їх розпоро­шеність на площі розкопу спростовує таке припущення. Якщо в житлах КЛСК обмазка була, то мала б бути і в хатах ВЛК, оскіль­ки це одна і та ж балкано-дунайська традиція житлобудівництва стовпових підчотирикутних споруд із двосхилим дахом.

Дуже важливим моментом у вивченні поселень та житлобу­дівництва є ями.

барвленням - плямою на горизонтальній поверхні. Ями могли бути як в середині жител ВЛК (подібно до КЛСК Волині), так і за їхніми межами - ззовні (як у пізньотрипільській культурі на західноволинських землях). Ями, виявлені на поселенні в Баєві, різняться між собою: 1) глибиною, 2) кількістю та “асортимен­том” знахідок, 3) наявністю залишків вогнища та печини або їх відсутністю. Складається враження, що в житлах ВЛК одне за­глиблення робилося для вогнища, два - для зберігання речей чи продуктів. В останні ями пізніше могли скидати битий посуд, непридатні до використання вироби тощо.

Якщо припустити, що забудова поселення волино-люблін- ської культури велася не хаотично, то, ймовірно, житла зводи­лися в одному напрямку - по лінії північ-південь або захід-схід. На нашу думку, будівлі розташовувалися з півночі на південь. У такому випадку сонце першу половину дня обігрівало східну сторону хати, де, мабуть, були двері та вікна (вікно), а по обіді - західну. Так, у розкопі № 2 (південно-східна частина острова) за знахідками і темним ґрунтом фіксуються залишки споруди, зорієнтованої по лінії N -S. Її приблизні розміри - до 12 м довжи­ни та близько 4 м ширини. З північного боку будови виявлено частину великої ями (№ 2): 2, 7 х ≈2 м, глибиною до півметра в центрі. Цілком можливо, що яма розташовувалася поряд із жит­лом, тоді його розміри становлять лише 8 - 9 м довжини.

Ґрунт на острові вирізняється особливою зволоженістю та структурою (основа - лес), в якому кістяки неолітичного та ене- олітичного часу майже не зберігаються.

Серед крем’яних виробів найбільше знайдено різців (кілька десятків), пластин з ретушшю, вкладнів до серпів з однієї цілої пластини, що мають струменеву ретуш. Крім цього, виявлено скребки та скребла, два прясла волино-люблінської культури (одне розколоте навпіл), ногу від фігурки ВЛК, фрагмент фігур­ки пізньотрипільської культури, уламки мініатюрних посудинок ВЛК з розписом червоною фарбою із зовнішнього боку.

Отже, поселення Баїв - Острів заселялося, ймовірно, протя­гом довшого часу носіями волино-люблінської культури мідного віку та іншими невеликими групами. Різноманітність форм кера-

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) міки свідчить про розквіт гончарства. Це ж саме можна сказати про кременярство.

Наявність в ямах кераміки двох культур: волино-люблінської та пізнього Трипілля, є ознакою їхньої певної синхронності. На нашу думку, жителі ВЛК прийняли до себе невелику трипіль­ську групу, близьку хронологічно до хорівських пам’яток (ви­вчалися М. Пелещишиним, О. Позіховським), або мали з ними стосунки обміну.

Література

Zakoscielna A. Krzemieniarstwo kultury wolinsko-lubelskiej ceramiki ma- lowanej. - Lublin, 1996. - 236 s.

Результати палеоетноботанічного дослідження з розкопок ранньоенеолітичного поселення волино- люблінської культури біля с. Баїва Луцького р-ну Волинської обл. 2008 р.

Матеріал Г. В. Охріменка.

Для аналізу отримано 10 шматків обмазки та 24 фрагменти кераміки.

На обмазці є значна кількість слідів від загладжування соло­мою й один відбиток зернівки ячменю плівчастого.

Результати дослідження фрагментів кераміки такі:

1. фр. № 22, р. 1 - на стінці всередині зафіксований 1 від­биток зернівки ячменю плівчастого Hordeum vulgare розміром 7. 8х3.0 мм;

2. фр. №35 - два невиразні відбитки всередині стінки;

3. № к. 7б - один відбиток на зовнішній поверхні стінки схо­жий на насінину коноплі Cannabis sativa розміром 4. 0х2. 8 мм;

4. фр. к. 6 б, г. 30 - невиразний відбиток;

5. фр. к. 3 б, г. 0. 3 - невиразний відбиток;

6. фр. 7 в - на денці зовні - відбиток насінини коноплі Can­nabis sativa? Розміром 5. 0х3. 0 мм;

7. фр. без № - ззовні стінки - відбиток насінини вики ервілії Vicia ervilia розміром 5.2 мм;

8. фр. №25, к. 4 б - на зовнішній поверхні стінки - 3 відбитки насінини проса звичайного Panicum miliaceum;

9. фр. 30, к. 5 б - на зовнішній поверхні стінки - відбиток на­сінини вики ервілії Vicia ervilia розміром 4. 0 х 3. 0 мм;

10. фр. к. 3 в - два невиразні відбитки всередині стінки і два назовні;

11. фр. №107 - на вінчику ззовні - відбиток зернівки пшени­ці голозерної розміром Triticum aestivum s. l. 5. 0х3. 5 мм;

12. фр. к. 3 б - відбиток на зовнішній поверхні стінки насіни­ни гороху посівного Pisum sativum розміром 5. 2 мм;

13. фр. к. 6 б, г - 30 - на зовнішній поверхні - два невиразних відбитки;

14. фр. № 53 - без відбитків;

15. фр. без № - відбиток насінини невизначений;

16. фр. р. 4а - виразний відбиток зернівки ячменю плівчасто­го Hordeum vulgare розміром 7.2х2.8 мм;

17. фр. без № - без відбитків;

18. фр. без № - відбиток уламку зернівки бур’янової рослини стоколосу Bromus sp. розміром 4. 0х1. 4 мм;

19. фр. без № - без відбитків;

20. фр. к. 3 б, г. 0. 3 - невиразний відбиток на стінці ззовні;

21. фр. без № - без відбитків;

22. фр. без № - без відбитків;

23. фр. без № - без відбитків;

24. фр. без № - без відбитків.

Інститут археології НАНУ

Пров. наук. співробітник,

Доктор біол. наук Г. О. Пашкевич

Листопад 2008 р.

Опис об’єктів ВЛК, КЛСК, залізного віку

Отже, з 20 відкритих у межах двох розкопів ям в семи не виявилося слідів вогнищ. Кераміка та крем’яні вироби виявлені в дев’ятнадцяти об’єктах, крім об’єкту № 5. Фрагменти трипіль­ської кераміки знайдено в об’єктах № 9 (розкоп І) та № 1, 2, 3 (розкопу ІІ).

Опис об'єктів з поселення ВЛК Баїв-острів

Розкоп І, яма 1.

Розміри: 4,2?2,5 м, глибина - 0,2-0,35 м, загальна глибина від поверхні - 0,6-0,75 м.

В центрі ями на глибині 0,4 м в материку виявлено ямку діаме­тром 0,2 м, глибиною 0,15 м. Майже скрізь в об’єкті наявна печина різних розмірів. Особливо багато було її в північній частині.

Всього знайдено 65 фрагментів кераміки від приблизно, 6 посудин: 1 вушко від невеликого кубка, прикрашеного відтис­ком нігтя, 1 горщик (фрагментований) середніх розмірів світлого кольору з коричневим ангобом, 3 чаші темного та коричневого кольору, фрагмент від 1 горщика з ангобом малинового кольору, уламок темно-коричневого горщика та 2 фрагменти від трипіль­ського посуду рожевого кольору.

Серед кераміки - 14 уламків темного кольору, 51 фрагмент світлого, світло-коричневого та рожевого кольорів:

1) 3 фрагменти дна посудин;

2) 7 фрагментів вінчиків посудин;

3) 2 уламки вушок;

4) інші знахідки - бокові уламки посудин.

В ямі знайдено 13 крем’яних виробів:

1) 1 провертка;

2) 1 коротка пластинка і струменевою ретушшю;

3) 1 різець на уламку серпа;

4) 3 різці на коротких уламках пластини (бокові та се­рединно-бокові);

5) 3 пластини без ретуші;

6) 3 уламки пластин з ретушшю.

Розкоп І, об’єкт 2.

Об’єкт мав розміри 1,9?1,75 м, майже округлої форми, гли­бина - 0,3 м, загальна глибина від денної поверхні 0,65 м. Тут знайдено вуглинки, печину. Очевидно у цьому місці було вогни­ще. Кераміка та кремінці траплялися рідко, так само і кістки.

Кераміки - 32 фрагменти; з кременю - 3 вироби, печини - 3 уламки.

Серед фрагментів кераміки - 1 рожевого; 25 світлого та світ­ло-коричневого кольорів:

1) ручка округла, невелика, можливо, від амфори;

2) фрагмент посудини з ручкою;

3) 3 фрагменти дна;

4) 4 вінчики;

5) 6 бічних фрагментів темного кольору.

Серед крем’яних виробів:

1) уламок великої пластини із зубчастою ретушшю;

2) уламок великої пластини з кременю темного кольору;

3) різець серединно-боковий, зроблений на уламку серпа.

Розкоп І, об’єкт 3.

Розміри: 2?2,3 м. Глибина - 0,5 м. На рівні 0,25 м трапля­лися невеликі фрагменти кераміки, кременю та крихких кісток. Нижче простежувалися великі шматки печини. На рівні 0,3 м в материку фрагменти посуду були більші, кістки теж. Дно ніби вимощене печиною, в якій є багато полови. Під печиною зна­йдено кістку довжиною близько 0,2 м, поряд - дрібні та трухляві. На дні було більше вуглинок. Загальна глибина її від денної по­верхні - 0,84 м.

Кераміки - 11 виробів; з кременю - 8, печини - 1 уламок.

Серед кераміки 5 фрагментів темного та 6 світлого та світло- коричневого кольорів:

1) 1 фрагмент дна;

2) інше - бокові фрагменти посудин.

Серед крем’яних виробів:

1) 1 різець;

2) пластина з ретушшю утилізації.

Розкоп І, яма 3а.

Розміри: 2,2?1,6 м. Глибина - 0,2, загальна глибина - 0,5 м.

Розташовано поряд з об’єктом № 3, на південь від нього. Має овальну, видовжену з півночі на південь, форму.

У центральній частині об’єкта виявлено 3 фрагменти кера­міки. Поряд були 3 уламки печини. Також знайдено 3 крем’яних відщепи та 1 ножеподібна пластинка.

Розкоп І, яма 4.

Розміри: 1,6?1,62 м. Глибина - 0,47 м, загальна глибина від поверхні - 0,87 м. По всій площі об’єкта були фрагменти кера­міки різних розмірів. Зрідка траплялися вуглинки. В північній частині знайдено 3 вінця, одне з ручкою. Часто траплялися плас­тини та дрібні кремінці - відщепи.

Кераміки - 36 уламків, кременю - 11, кісток - 9.

Серед кераміки - 26 фрагментів світлого та світло-коричне­вого кольорів; 10 темного кольору:

1) 7 фрагментів вінчиків посудин;

2) 3 фрагменти вушок на посудинах;

3) інші знахідки є бічними уламками посудин.

Серед крем’яних виробів:

1) 1 різець;

2) 1 пластина з ретушшю.

Розкоп І, яма 4а.

Розміри: 1,5х1,4 м. Глибина - 0,45, загальна глибина - 0,75 м.

Розташована поблизу об’єктів № 4 та № 5 в північно-західній частині розкопу. Має круглу форму. Найбільше скупчення зна­хідок спостерігається в східній частині ями. У південній частині ями виявлено залишки вогнища.

Кераміки - 5 фрагментів, крем’яних виробів - 1 відщеп, кіс­ток - 3.

Розкоп І, яма 5.

Розміри: 4 х 3 м.

Яма № 5 розташована між ямами № 1, № 2, № 3, № 4. Вона продовгувата, ніби чотиригранна. Тут знайдено лише кремінці, серед яких два збиті підчовнуваті нуклеуси та два свідерські на­конечники до стріл. У ній був темний ґрунт товщиною до 0,2 м, нижче також жирний, коричневого кольору. Стінки опускають­ся плавно. Може бути, що раніше це було свідерське житло, бо є характерні знахідки тут і поблизу. Але колір ґрунту темний, специфічно жирний, що може бути наслідком того, що в цьому місці розміщувався невеликий хлів для худоби. Подібний об'єкт з таким ґрунтом розкопано в Голишеві на поселенні КЛСК.

Розкоп І, яма 6.

Розміри: 2,9?2,4 м, глибина 0,4 м, загальна глибина від по­верхні - 0,7 м. Дно більш-менш рівне. На дні - в південно-за­хідній частині - печина і вуглинки, у північній частині також. Об’єкт підовальний, зорієнтований по лінії захід-схід. Стінки в ньому понижуються плавно. Тут знайдено близько 60 фраг­ментів від приблизно 10 посудин, різці, ножеподібні пластини з ретушшю, струхлявілі кістки, але небагато, кілька відщепів. Печина переважно без полови. Її колір - від рожевого до чорно­го. У південно-західному куті, в ямці була чаша ВЛК з чотирма пелюстками, темно-бурого кольору, потріскана всередині пере­вернута догори дном.

Виявлено кераміки 71 фрагмент, кременю - 9 виробів.

Серед кераміки - 42 уламки світлого та світло-коричневого кольорів; 29 - темного кольору:

1) 14 фрагментів вінчиків;

2) 7 фрагментів дна посудин;

3) 2 уламки печини;

4) 2 псевдоручки та 2 ручки до посудин;

5) інше - бокові фрагменти посудин.

Крем’яні вироби:

1) 3 різці;

2) уламки пластин з ретушшю середньої величини;

3) пластини з ретушшю середньої величини.

Розкоп І, яма 6а.

Розташована поряд, північніше об’єкта № 6. Її розміри при­близно - 1,8?1,9 м, глибина - 0,3 м. Дно рівне, стінки плавно ідуть до дна.

Кераміки - 10 фрагментів, кременю - 1 виріб, кісток - 4.

Серед кераміки - 8 фрагментів світлого та 2 - темного ко­льорів:

1) 2 фрагменти вінчиків; на одному з них ледве помітна чер­вона фарба;

2) 1 фрагмент дна посудини;

3) 1 фрагмент вушка.

Серед крем’яних виробів -1 скребок на відщепі.

Розкоп І, яма 7.

Розміри: 3,6 ? 3,8 м.

Об’єкт № 7 знаходиться за 1,6 м на схід від об’єкта № 6. Гли­бина ями по краях 0,1 м, а в центрі - 0,35 м. У північній, східній та західній частинах було небагато паленої печини (до коричне­вого або чорного кольорів). Заповнюючий ґрунт - темно-бурий. Тут знайдено цілий серп з однієї пластини з ретушшю (дещо ви­гнутий) та 33 фрагменти кераміки (вінчики, денця, бічні частини від 5-6 посудин).

Кераміки - 33 фрагменти; кременю - 7 виробів; кісток - 5.

Серед кераміки - 10 фрагментів посуду темного кольору та 22 світлого і світло-коричневого кольорів:

1) 3 фрагменти дна;

2) 1 фрагмент вінчика миски;

3) 2 фрагменти вінчиків від горщиків;

4) 1 фрагмент вінчика з наліпом;

Інше - бокові фрагменти посудин.

Розкоп І, яма 7а.

Поряд з ямою № 6 (на південний захід за 1,5 м) та південні­ше від ями № 7 є ледве прочитуване в ґрунті пониження (№ 7а) (до 0,2 м) розмірами приблизно 3,5 х 2,5 м, можливо, підчоти- рикутного вигляду, але кути видно погано. У північній частині знайдено дрібні шматки печини, а південніше - уламки кераміки КЛСК з нотним орнаментом та крем’яні відщепи. Тут з самого південного краю виявлено свідерський наконечник стріли. В пів­денній частині об’єкта ледь помітна ямка, в якій були кераміка та кремінці. Можливо, це рештки короткочасного легкого житла КЛСК, розташованого на одній лінії від об’єкта № 8, за 7-8 м на схід. Поряд із знахідками видно ледве прочитувані залишки вогнища з вуглинками діаметром 0,3 м.

Серед кераміки:

1) 8 фрагментів посуду КЛСК.

Серед крем’яних виробів:

1) свідерський наконечник стріли;

2) 5 відщепів.

Розкоп І, об’єкт 7б.

Об’єкт розміщений південніше об’єкта 7а, досліджений лише частково, оскільки виходить за межі розкопу. Відкрита його частина має розміри близько 3 м (ніби половина кола), а інша - 1,5 м, в материк заглиблюється на 0,3 м. Стінки плавно понижуються, дно рівне.

Кераміки знайдено 36 фрагментів; кісток - 4.

Серед кераміки - 8 фрагментів темного кольору; 22 світлого та світло-коричневого кольорів:

1) фрагмент вінчика від світло-коричневого великого гор­щика;

2) фрагмент вінчика чаші середніх розмірів темно-коричне­вого кольору;

3) фрагмент вінчика великої тонкостінної чаші темного ко­льору;

4) фрагмент вінчика горщика світлого кольору середньої величини;

5) уламок кубка темного кольору, середньої величини, з розхиленим назовні краєм вінця;

6) фрагмент дна;

7) інше - бічні уламки посудин.

Розкоп І, яма 7в.

Розміри: 1,1х1 м. Глибина 0,3 м, загальна глибина від по­верхні - 0,5 м.

Об’єкт виявлено за 3,5 м на схід від об’єкта № 7б.

Кераміки - 3 фрагменти, крем’яних виробів - 4 (відщепи), печини - 1 уламок.

Розкоп І, яма 7г.

Розміри: 1?0,9 м. Глибина 0,3 м, загальна глибина від по­верхні - 0,5 м.

Об’єкт розміщений у південно-східній частині розкопу за 2,5 м на схід від об’єкта № 7в.

Кераміки - 4 фрагменти, крем’яних виробів - 5 (відщепи), печини - 2 уламки.

Розкоп І, об’єкт 8.

Об’єкт № 8 являв собою житло КЛСК. Він був дуже поруше­ний учнями, які зробили тут схованку - "бліндаж”. Тому розміри його можна встановити лише приблизно: 4,6?4,3 м. Загалом не дуже типове для цієї культури житло, ймовірно, тимчасове, ко­роткочасне. У південній його частині була яма (діаметром 0,6 м) з попелом та вуглинками. Поряд знайдено фрагменти кераміки та невеликі кремінці (пластини та відщепи з ретушшю). Глибина об’єкта - до 0,5 м в материку. Форма близька до чотирикутника, але краї порушені - тому визначити можна лише частково.

Розкоп І, об’єкт 8а.

Підовальна яма розмірами приблизно 2,1?0,9 м, глибиною - до 0,3 м. Яма розміщена по лінії з північного-заходу на півден­ний схід. Ближче до західного боку були дрібні шматки печини, уламки посуду ВЛК та 2 - КЛСК, зі східного - темна посудина з червоною фарбою ззовні, різець, дві пластини з ретушшю.

Кераміки - 77 одиниць (44 фрагменти світлого та світло-ко­ричневого кольору; 33 фрагменти темного кольору):

1) 5 фрагментів вінчиків;

2) 6 фрагментів дна;

3) 1 псевдоручка;

4) інше - бічні фрагменти посудин.

Розкоп І, об’єкт 9.

Розміри: 2?3,4 м. Глибина - 0,3-0,4, загальна глибина - 0,7-0,8 м.

Кераміки - 22; кременю - 4; печини - 1 уламок.

Серед кераміки - 10 фрагментів темного й 12 світлого ко­льорів:

1) 5 фрагментів вінчиків;

2) 1 фрагмент дна;

3) псевдоручка овальної форми;

4) інше - бічні уламки посудини.

Серед крем’яних виробів:

1) ножеподібна пластинка середніх розмірів з ретушшю;

2) пластинка без ретуші;

3) 2 відщепи.

Розкоп ІІ, яма 1.

Розміри: 2,4?2,8 м. Загальна глибина від поверхні - 1,15 м, а від нижньої межі підґрунтя - 0,8 м.Знайдено кераміку ВЛК, уламки посуду НТК.

Кераміки - 56 фрагментів, з кременю (каменю) - 14 оди­ниць.

Серед кераміки - 28 фрагментів посуду темного кольору; 26 світлого та світло-коричневого кольорів:

1) 2 вінчики посудин, з них 1 з двома наліпами;

2) 1 уламок ручки та 1 псевдоручка;

3) 5 фрагментів дна від чаш;

4) уламки від 2 трипільських посудин.

Серед крем’яних (кам’яних) виробів:

1) маленьке долото з каменю сірого кольору;

2) 1 різець на пластині;

3) невеличкий різець на пластині із струменевою ретушшю;

4) 4 відщепи.

Розкоп ІІ, об’єкт 2.

Розміри: 2,7?2 м. Овальна, витягнута з півночі на південь яма. У східному напрямку вона ледь виходить за лінію розкопів. Загли­блена на 1,4-0,5 м у материковий та передматериковий шар. Зна­йдено великий рожевий фрагмент посудини НТК, багато фрагмен­тів посуду ВЛК та пластин, відщепів з кременю, у тому числі кілька з ретушшю. Можливо, ця яма входила до складу житла.

Розкоп ІІ, яма 3.

Розміри: 4?1,8 м. Глибина від поверхні в центральній части­ні сягає 0,6-0,7 м. Об’єкт розміщений у північно-східній частині розкопу. Яма витягнута із заходу на схід. Найбільше знахідок відкрито в південній та західній частинах.

Кераміки - 34 фрагменти, крем’яних виробів - 5.

Серед кераміки - 6 фрагментів посуду НТК, інші - кераміка ВЛК:

1) 10 фрагментів вінчиків;

2) 5 фрагментів дна посудин;

3) 1 уламок ручки;

4) інше - бічні стінки посудин.

Опис кераміки з культурного шару

Чаші.

Кількість: 41 у фрагментах і 1 ціла.

Кольори: від світло-коричневого до темного.

3 фрагменти з ошершавленою поверхнею, внаслідок доміш­ки крупного піску та дрібно-товченого каменю. В одному із них є домішка шамоту.

Одноколірні:

- чорні - 13;

- світло-коричневі - 10.

Двоколірні - 9.

Багатоколірні:

- всередині коричневі, а ззовні темні і навпаки - 10.

Деякі з них мають по 4 виступи на краю вінець, а деякі по 2 виступи, вміщені поряд.

Діаметри: 12 см, 13 см, 22 см, 24 см, 26 см, 30 см, 36 см.

Діаметри дна: 10 см, 8,5 см, 6,5 см, 7 см, 8 см, 6 см, 7,5 см.

Розмір цілої чаші: діаметр верхньої частини - 15,9; діаметр дна - 7,2; висота - 9 см.

Миски.

Кількість: 45.

Кольори: від світло-коричневого до темного.

Одноколірні: 32.

Двоколірні: 5.

Триколірні: 8.

1 фрагмент із ошершавленою поверхнею внаслідок домішки товченого каменю.

Діаметри верху: 14 см, 16 см, 18 см, 24 см, 26 см, 28 см, 32 см, 38 см.

Горщики.

Кількість: 118;

Колір: від світло-коричневого до темного.

Одноколірних - 76.

Двоколірних - 29.

Триколірних - 13.

Діаметр верху: 32 см, 22 см. 24 см, 20 см, 26 см, 10 см.

Діаметр дна: 10 см, 13 см, 14 см, 7 см, 8 см, 6 см. Всього уламків вінчиків - 59.

Уламків дна - 14.

Всього кераміки, виявленої на поселенні:

Чаші - 42.

Миски - 45.

Горщики - 118.

Загальна кількість діагностичних (придатних для визначен­ня форми) - 205.

Ручки:

1. Петлеподібні - 7;

Розміри:

- Макс. 6,7?3 см;

- Мін. 3,9?2 см;

2. Подібні, але підчотирикутної форми - 2;

Розміри:

- Макс. 3,2?2 см;

- Мін. 2,6?3,2 см;

3. Миски з ручками, прикріпленими до краю вінець - 5; Розміри:

- Макс. 2,7?2,2 см;

- Мін. 1,6?0,7 см;

4. Широкі ручки півовальної форми - 4;

Розміри:

- Макс. 9,5?3,1 см;

- Мін. 6,2?3,5 см;

5. Широкі, підокруглого типу - 15;

Розміри:

- Макс. 3,4?1,4; 4,2?2,2?1,2 см;

- Мін. 0,7?1,7; 1,3?0. 9?0,6 - розміщений горизонтально;

Одним екземпляром представлено тип підокруглої ручки, сплющеної з краю.

6. Ґудзикоподібні ручки - 2;

Розміри:

- Макс. ширина - 1,4 см;

7. Конусоподібні ручки - 8, (вони розміщені на максималь­ному вигині стінки);

На 1,2 см виступають над стінками посудини;

8. Дещо видовжені - 15, (розміщені в місці максимального вигину посудини в горизонтальному положенні); 4 із них зна­ходяться у вертикальному положенні.

Розміри:

- Макс. 3,6?3,5?1,2;

- мін. 0,9?2,2?1,2; 3,6?1. 4?1,1 - видовжена, розміщена го­ризонтально, скраю сплющена;

Загальна кількість - 34.

Крем'яні вироби з поселення ВЛК Баїв - острів (розкопки 2008)

1. Нуклеуси:

Підциліндричні - 3;

Конусоподібні - 1;

Підчовнуваті - 3;

2. Відщепи - 215.

3. Пластини без ретуші середніх та більших розмірів - 105; Мікропластини - 26.

4. Відщепи з ретушшю - 5.

5. Пластин з ретушшю - 115.

У тому числі зі скошеною струменевою ретушшю - 35.

6. Різці - 67.

7. Скребки - 35.

8. Скребла (масивні) - 2.

9. Провертки - 2.

10. Скобелі - 2.

11. Наконечники стріл - 2.

12. Свідерські наконечники - 3.

Знарядь: 260.

Всього 621 (592) виробів ВЛК (без мікропластин - 564)

Крем’яний комплекс кожного поселення є важливим гос­подарським діагностичним показником. Він дозволяє вивчати специфіку виробництва знарядь, домінування певних галузей, традиції крем’яної індустрії та їхні особливості в межах певної культури. Це стосується і пам’ятки Баїв-Острів.

Тут наявні підциліндричні нуклеуси з двома рівними удар­ними площинами, значна кількість відщепів як відходів вироб­ництва, а головне - переважання в комплексі виробів із пластин, які були основними півфабрикатами-заготовками знарядь: скреб­ків, різців, “серпаків” (вкладнів до серпів), проверток, скобелів, пластин з ретушшю. Важливою специфікою колекції знарядь ви­робів цього поселення є значний відсоток пластин з ретушшю та переважання різців над скребками, хоча кількість останніх також показова. Крем’яна сировина, з якої виготовлялися згадані при­ладдя, має темний із сірими відтінками колір, тобто однозначно місцева.

Отже, відсоток знарядь, виявлених на поселенні Баїв-Острів, особливо пластин з ретушшю, різців, скребків, серед крем’яних артефактів є значним - більше 50%.

Рис. 1. Баїв-08, Р І, об. № 1.

1 - гумус, 2 - підгрунтя, 3 - заповнення об’єкта, 4 - материк, 5 - відщеп, 6 - С-скребок, 7 - Р-різець, 8 - \-пластинка, 9 - Х-кераміка, 10 - К-кістка

Рис. 2. Баїв-Острів. Р І, об. № 7.

Рис. 3. Баїв-Острів. Р І, об. № 6

г в б а -а

Рис. 7. Баїв-Острів, 2008 р. Розкоп І. Стратиграфія східної частини розкопу

Пн

15

Рис. 11. Баїв-Острів, 2008 р. Кераміка ВЛК

Рис. 10. Баїв-Острів, 2008 р. Реконструкція горщика ВЛК 233

Рис. 14. Баїв-Острів, 2008 р. Кераміка ВЛК

Рис. 10. Баїв-Острів, 2008 р. Матеріали з культурного часу. Нуклеуси (1, 2, 4), відбивач (3)

Рис. 18. Баїв-Острів, 2008 р. Крем’яні пластини

Рис. 19. Баїв-Острів, 2008 р. Різці з культурного часу та площі житла

Рис. 20. Баїв-Острів, 2008 р.

Матеріали свідерської та волино-люблінської культур (1,2, 13, 14 15) (рис. Г Охріменка)

17. Зам. 318

Рис. 21. Баїв-Острів, 2008 р. Крем’яні вироби (рис. Г Охріменка) 242

Рис. 22. Баїв-Острів, 2008 р. Крем’яні вироби (різці) (рис. Г Охріменка) 243

Рис. 23. Баїв-Острів, 2008 р. Крем’яні вироби (пластини) (рис. Г Охріменка)

Рис. 23. Баїв-Острів, 2008 р. Кераміка ВЛК (рис. Г Охріменка)