Визначення демократії та її основні теорії

Існують різні підходи до визначення, що таке демократія. Різні дослідники розуміють демократію як:

а) безпосереднє або представницьке (через вибраних

представників) управління країною самими людьми;

б) форму держави, країни, суспільства, що мають демократичний уряд;

в) правління більшості;

г) сприйняття і реалізація принципу рівності, прав і свобод громадян, а також їх можливостей.

Вихідним постулатом подібних визначень є грецький переклад терміну “demokratia”, що в свою чергу складається з двох слів demos - народ і kratos - влада, правління.

ДЕМОКРАТІЯ - політичний режим, стан політичного життя за якого державна влада здійснюється на основі широкої та реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворення та діяльності органів державної влади.

ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ. Політологія знає багато різноманітних теорій демократії. Основні з-поміж них наведені у таблиці.

Теорія демократії	Сутність
ПЛЮРАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ (Е. Хейвуд, Г. Ласки)	Згідно цієї теорії, центральним елементом демократичної і політичної системи є зацікавлені групи. Особистість при цьому відходить на задній план, однак вона зберігає статус первинного суб'єкта влади. Соціальною основою демократичної влади, її динамікою виступає суперництво і баланс групових інтересів. Держава - це орган, що є відповідальним за нормальне функціонування всіх секторів суспільної системи. Головна роль держави полягає в підтримці суспільної справедливості. Держава - це також арбітр, який гарантує дотримання законів, правил гри в суперництві між багатьма зацікавленими групами, не допускаючи монополізації влади. Влада розподіляється між різноманітними центрами політичного впливу: державними інститутами, партіями, групами інтересів, тощо Усі учасники політичного суперництва визнають існування основ державного устрою, демократичних правил гри, прав особистості, дотримання закону. необхідності вирішення конфліктів досягненням компромісу та консенсусу.
ПАРТИЦИПАТОРНА ДЕМОКРАТІЯ (К. Пейтман, К. Макферсон, Б. Барбер)	Демократія розуміється як універсальний принцип всіх сфер суспільного життя, що забезпечує повагу гідності особистості. Демократія повинна бути скрізь - в сім'ї, школі, університетах, на виробництві, в партіях, державі, тощо. Громадяни повинні активно брати участь не тільки у виборі своїх представників, і, навіть, не тільки в прийнятті рішень на референдумах, але і безпосередньо

Теорія демократії	Сутність
	в політичному процесі - в підготовці, прийнятті і здійсненні рішень, а також в контролі за їх реалізацію.
ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ	Ця концепція виходить з розуміння демократії як компетентного і відповідального перед народом представницького правління. Тут воля народу не ототожнюється з його прямою участю. Вона здійснюється далеко не з усіх питань і виражається громадянами як безпосередньо на виборах, так і делегується представницьким органам і депутатам, котрі в рамках наданих їм повноважень формують загальну волю, а іноді, і діють в супереч їй під свою відповідальність. Реально репрезентативна демократія, зазвичай, втілюється в парламентаризмі - системі правління, заснованій на розподілі влади і верховенства влади парламенту, що делегована йому народом на виборах. При цьому парламентарі розглядаються не як представники окремих виборчих округів, а як виразники інтересів, в першу чергу, усього народу, і є відповідальними в своїх рішеннях лише перед своєю власною совістю. Головний принцип репрезентативної демократії - принцип обмеження безпосередньої участі мас в управлінні, отримав специфічне обґрунтування і розвиток в концепціях елітарної демократії. Як вже зазначалось, в цих теоріях головним носієм демократичних цінностей є не маса рядових громадян, котра часто є не компетентною, не врівноваженою, піддається ідеологічним впливам, а еліта, котра здатна більш ефективно управляти суспільством, і захищати цінності ліберальних демократів. Маса ж повинна мати право періодично контролювати еліту за допомогою виборів, впливати на її склад.
КОЛЕКТИВІСТСЬКА ДЕМОКРАТІЯ	До головних рис належать: 1) визнання народу єдиним однорідним цілим, що має об'єктивні, існуючі ще до свого усвідомлення загальний інтерес і волю; 2) відсутність протиріч в середині народу, розгляд політичної опозиції як патології або ворога, яку необхідно знищити насильницьким шляхом; 3) активна рівноправна участь громадян в усіх справах держави і суспільства; 4) тоталітарний, абсолютний характер влади, який здійснюється вождями, що ототожнюються з народом (класом, нацією), повна беззахисність меншості, у тому числі окремої особистості; 5) всезагальна політична мобілізація, переважно пряма участь громадян в управлінні, розгляд представницьких органів і посадових осіб не як самостійних в рамках закону і відповідальних за прийняті рішення керівників, а лише як провідників волі народу, його слуг.

Теорія демократії	Сутність
СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ	Виходить з гомогенності і цілісності спочатку робітничого класу, а після побудови соціалізму і усього народу, а також наявності у цих суверенів влади класового, а потім загальнонародного інтересу Після чого, перш за все, через Ради, оформлюється і виражається загальна воля народу. В Радах реалізується такі принципи колективістської демократії, як повновладдя. Розповсюдженість на всі сфери життєдіяльності людей, пряма демократія (спільні зібрання, накази виборців, право відклику депутатів, демократичний централізм, заснований на жорсткому підкоренні загальним рішенням), монізм, не допустимість політичного і ідеологічного інакомислення і опозиції, тощо.
ЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ	Сутність цієї теорії полягає у пріоритнеті інтересів особистості та їхньому відокремленні від державних інтересів. Народ, як суб'єкт суспільних відносин, ототожнюється з власниками. Джерелом влади визнається окрема особистість, а її права мають пріоритет над законами держави. Права особистості закріплюються у конституції та захищаються незалежним від держави судом. Свобода тлумачиться не як активна участь у політиці, а як відсутність обмежень і примусу, втручання з боку держави та інших індивидів у сферу власних інтересів громадян. Гарантами такої свободи виступають суспільні інстиРІшення приймаються більшістю громадян. Меншість має право обстоювати свою думку навіть всупереч ухваленому більшістю рішенню, проте лише в рамках відповідних законів та судових процедур.
ЕЛІТАРНА ДЕМОКРАТІЯ (Й. Шумпетер)	Прихильники елітарної моделі демократії ділять суспільство на правлячу меншість - еліту і не правлячу меншість - масу. Маса не цікавиться політикою, не володіє необхідними знаннями та повною інформацією, не вміє приймати правильні рішення, а відтак вона добровільно передає еліті право керувати політичним процесом. Політична участь маси обмежена виборами внаслідок того, що білість громадян є ірраціоналими, некомпетентними та мають нестійкі уподобання. До того ж зростання громадянської участі призводить до підриву стабільності й ефективності, досягнення яких є чи не найголовнішою метою демократії. Демократичність такої моделі визначається наявністю вільної конкуренції за голоси виборців між претендентами на роль лідера. Вибори - лише засіб, що спонукає еліту відчути відповідальність за політичні рішення.

Теорія демократії

Сутність

ЛЕГАЛЬНА

ДЕМОКРАТІЯ

(Р. Нозик, Ф. Хайек)

Демократія розглядається як засіб, що дає людям змогу відгородити себе від надмірного втручання уряду у їхне життя. Прихильники цієї теорії виступають за відокремлення держави від громадянського суспільства та обстоюють принципи правової держави.

Головне в демократії полягає в мінімізації ролі держави, натоміть створенні максимального простору для індивідуальної свободи й розвитку вільних ринкових відносин. Бюрократичне регулювання повинно повинно бути зведено до мінімуму, а діяльність різноманітних зацікавлених груп - жорстко обмежена.

ЕЛЕКТРОННА

ДЕМОКРАТІЯ

Ця теорія виходить з того, що сучасне бачення процедурних основ демократії не може ігнорувати технічний розвиток сучасного суспільства. Зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології надають громадянам можливість одержувати швидкий доступ до інформації, брати безпосередню участь в управлінні державними та недержавними структурами, оперативно реагувати на різні політичні проблеми та дії політиків тощо. Таким чином, модель електронної демократії - це оснований на застосуванні мережевих комп'ютертних технологій механізм забезпечення політичної

комунікації, що сприяє реалізації принципів народовладдя і дозволяє привести політичний устрій у відповідність до реальних потреб інформаційного суспільства.

17.1.

<< | >>

↑

Источник: Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних ВНЗ / за заг. ред. : К.О. Ващенка, В.О. Корнієнка. - К. : Вид-во імені М. П. Драгоманова,2011. - 406 с.. 2011

Еще по теме Визначення демократії та її основні теорії:

- Основы политологии -

- Антропология - Безопасность жизнедеятельности - Биология - Бухгалтерский учет - География - Деловое общение - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - История - Конфликтология - Медицина - Науки о земле - Политология - Право ЕС - Право РФ - Право України - Психология - Религиоведение - Технические науки - Физика - Филология - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Юриспруденция и право -