2. Функції політології.

Політологія як самостійна наукова дисципліна має свій категоріальний апарат і систему методів пізнання політичної дійсності. Виділяють першу групу - «класичних теоретичних функцій».

функція, що надає певні пояснення політичних процесів і подій на основі виявлених тенденцій, фактів, закономірностей. Це дозволяє відповісти на питання "чому робиться так, а не інакше?"; 3)

Прогностична функція. Її призначення полягає у формулюванні передбачення у відповідності з твердженнями, які раніше були використані для пояснення. Одна з цілей науки - прогноз. Тому цінність політологічного дослідження

визначається не тільки тим, наскільки адекватно він відбиває ті чи інші тенденції, але і тим, якою мірою вони завершуються науково

обгрунтованими прогнозами. Особливий інтерес викликає прогнозування наслідків прийнятих сьогодні політичних рішень, а також політичний моніторинг- спостереження і раннє попередження небажаних в майбутньому політичних подій. Але визначення найближчих і віддалених перспектив розвитку нашого суспільства не входить у функцію (це прерогатива науки

прогностики).Розглянуті три функції власне відображають саму суть науки, яка полягає в описі, поясненні і прогнозі.

Друга група функцій політології має прикладний характер: 1) методологічно-яка

оцінює. Вона представляє досліднику систему методів і дослідницьких процедур. Це свого роду теорія політичних технологій та політичного аналізу; формулювання оцінок пізнавальної корисності результатів цих досліджень; 2) інтегруюча функція, яка полягає у створенні можливості використання досягнень інших дисциплін.

методичного інструментарію здатна

співпрацювати з родинними науками, збагачуючи себе і "сусіда".

Третя група функцій - реалізуються за межами науки: інструментально-раціоналізуюча, що дає суб'єктам політики знання про політичну обстановку, ситуації та засобах успішного впливу на них. Вона відповідає на питання - "як і чому? "Політологія виступає тут одним з елементів системи засобів, що реалізують політичні цілі і є інструментом формування ситуації, оптимальної для суб'єктів політичних дій. Політологія спеціально розглядає проблему вироблення, прийняття та реалізації політичних рішень, видає рекомендації для оптимальної та ефективної політичної діяльності;2. ідеологічна функція, побудована навколо питання - "для чого? "Вона полягає в перебудові забезпечення функціонуючих суспільно-політичних цінностей, в обгрунтуванні істотного зв'язку цінностей, що мотивують дії учасників політичних подій. Функція соціалізації спрямована на формування політичної свідомості у людей. Наука сприяє раціоналізації їх політичних поглядів, підвищенню рівня їх компетентності при виконанні різних ролей у сфері влади, уточненню власних можливостей при використанні політичної влади для захисту своїх інтересів.

Усі розглянуті функції_____ політології

відбивають її тісний зв'язок з життям. Їх реалізація на різних рівнях політичного життя показує

політологію як науку діючу, як одну з важливих суспільних дисциплін, роль якої сьогодні у політичній модернізації Україні неухильно зростає. Слід визнати, що значення і роль тих чи інших функцій можуть змінюватися залежно від конкретних політичних умов, рівня розвитку наукових знань, чуйності правлячої еліти до рекомендацій учених, пріоритетів провідної групи політичних дослідників і ряду інших чинників. Категоріями є найбільш загальні поняття, що відображають істотні характерні риси і зв'язку явищ. Це мова науки. Проблема з'ясування понятійного апарату політології дуже важлива, тому що вона поряд з розкриттям змісту дисципліни допомагає ближче підійти до розуміння суті предмета науки.

характер. Це перш за все "політична влада", "панування", "порядок").

Третя - пов'язана з дослідженням політичних інститутів (держава, політичні партії, групи тиску,

адміністративний апарат, виборчі системи, правові системи і суди) та суб'єктів політики (особистість лідера, політична еліта, етнічні групи,

класи).Четверта- дозволяє аналізувати політичну систему. Це такі поняття, як "власне політична система", "компоненти", "норми", "структури політичної системи", "вхід", "вихід", "вимоги", "артикуляція інтересів", "агрегування інтересів", "попит", "підтримка", "середовище", "зворотний зв'язок", "комунікація", "рецептори", "пам'ять" і т.п. Завдяки введенню даних понять в теорію політичних систем, відбувся значний стрибок у розвитку політології в цілому. Ця обставина вважається загальновизнаним серед різних фахівців політичної науки. Однак традиційне розуміння політичної системи серед вітчизняних учених не виключає понять, що входять у другу і третю групу, але, як нам здається, не надає ясності аналізу політичних систем ні по одному з ознак: рольовому, функціональному, інституційному. П'ята група понять дозволяє аналізувати політичний процес у всій його сукупності: революція, реформи, політична модернізація, виборча кампанія, конфлікти, політична подія, ситуація, обстановка та ін

3.