Екологічні проблеми людства

Сучасне людство знаходиться перед вибором подальшого шляху розвитку у зв’язку із загостренням екологічної кризи - посилюється забру­днення навколишнього середовища - повітря, води, ґрунту, виснаження невідтворюваних природних ресурсів, порушення стабільності й зменшен­ня різноманітності біосфери, погіршення здоров’я і якості життя.

За даними ООН, щороку в атмосферу викидається від 5,5 до 7 млрд. т двоокису вуглецю, 300 млн. т окису вуглецю, 150 млн. т двоокису сірки, 50 млн. т окису азоту, 1 млн. т свинцю, 700 тис. т фреонів, 100 тис. т токсичних хімікатів, 1,5 тис. т ртуті. Сьогодні на кожного жителя Землі виробляється по 20 т відходів на рік, які викидаються у біосферу. З огляду на це, ризик загинути від кислотних опадів в індустріальних країнах удвічі вищий від ризику позбутися життя в автокатастрофах. На вселенське зва­лище перетворився світовий океан, який забруднюється внаслідок розши­рення морських нафтових промислів, а також викидів мільйонів тонн сміт­тя, радіонуклідів, хімікатів. На кожен квадратний кілометр океанської води припадає 17 т відходів суші. Щорічно внаслідок забруднення довкілля вмирає більше ніж 3 млн. людей.

Протягом ХХ століття площі, зайняті рослинністю, скоротилися на третину, а промислові викиди вуглецю збільшились у 6,5 раз, внаслідок чого його концентрація в атмосфері тільки за останні півсторіччя підвищи­лася на 20 %, а викиди хлорфторвуглеців призвели до зменшення кількості озону в Північній півкулі за 1975-1990 рр. на 3 %, що спричинило появу небезпечних для здоров’я «озонових дірок».

У зв’язку з викидом окисів вуглецю виникає парниковий ефект, який призводить до глобального потепління клімату. Тільки за останні 25 років Арктика втратила 9 % свого льоду, а Антарктика за останні 10 років втратила майже 3 тис. км² льодових полів.

Виникає реальна загроза незворотних кліматичних змін, яка тягне за собою непередбачуване збільшення стихійних лих - землетрусів, паводків, ураганів, циклонів, цунамі. Найбільше цунамі в Індійському океані в груд­ні 2004 року позбавило життя більше ніж 200 тис. людей. У січні 2005 р. у Кобе (Японія) пройшла Всесвітня конференція зі зменшення небезпеки лих, на якій зазначалось, що за останні 20 років унаслідок стихійних лих заги­нуло більше ніж 1,5 млн. людей, при цьому щорічно від небезпеки земле­трусів страждає 130 млн., тропічних циклонів - близько 120 млн., паводків - близько 200 млн., засух - 220 млн.

Ерозія щорічно руйнує 26 млрд. т родючих ґрунтів, 6 млн. га сільсь­когосподарських угідь перетворюються у пустелі. Щорічно знищується 11 млн. га лісів (тільки протягом 90-х років знищено 2,4 % усіх світових лісних масивів), що призводить не тільки до зменшення опадів і збільшен­ня площі пустель, але й до загрози зникнення близько 1/3 усіх видів рос­линного та тваринного світу.

Зовсім недавно вчені Інституту Макса Планка під керівництвом Франка Ке­плера висунули нову гіпотезу, яка дещо змінює усталені погляди на ці процеси. За їх даними, рослини разом із киснем виділяють в атмосферу і шкідливі речовини, зокрема - метан, який разом із вуглецем породжує парниковий ефект. На долю рос­лин припадає від 10 до 30 відсотків речовин, які сприяють глобальному потеплін­ню. За 150 років концентрація метану в атмосфері потроїлась, і якщо в 90-ті роки цей процес загальмувався, то тільки тому, як вважають учені, що за ці роки планета позбавилась 12 % своїх тропічних лісів. Проте насправді тут існує замкнене коло, адже вирубка лісів сприяє збільшенню в атмосфері вуглецю.