Класифікація етнонаціональних конфліктів

Етнонаціональні конфлікти, як типи політичних конфліктів, можна класифікувати за сферами прояву, цілями, обсягом використання вій­ськової сили, територією проживання етносу та іншими.

За територією проживання:

— міждержавні;

— регіональні;

— між центром і регіоном;

— місцеві.

За мотивами виникнення:

— територіальні;

— економічні;

— політичні;

— історичні;

— ціннісні;

— конфесійні;

— соціально-побутові.

За сферами прояву:

— соціально-економічні;

— культурно-мовні;

— територіально-статусні;

— сепаратистські.

За цілями:

— реалістичні;

— нереалістичні.

За методами:

— насильницькі;

— ненасильницькі.

За обсягом використання військової сили:

— мирні;

— з мінімальним (одноактних) використанням військової сили;

— військові.

По вертикалі:

— між центром та адміністративною одиницею;

— між регіональними та місцевими органами влади.

По горизонталі:

— між групами корінних і некорінних національностей;

— мікроконфлікти на особистісному рівні.

Будь-який конфлікт на етнічному підґрунті обумовлений перш за все двома причинами — глибокою економічною або політичною кри­зою та ослабленням державної влади. Основними факторами негатив­ного розвитку етнополітичної ситуації найчастіше є:

— підривна діяльність сепаратистів, розрахована на провокування конфліктів на міжетнічному підґрунті;

— зростаюча етнічна відособленість титульних націй під прикрит­тям побудови власної державності та самовизначення народів;

— зростаюча етнічна відособленість національних меншин, що су­проводжується сепаратистськими вимогами про відокремлення й утво­рення національних районів, автономій, територій, під приводом необ­хідності збереження народних звичаїв і традицій, національної мови, місцевого самоврядування;

— зміщення традиційного міжетнічного балансу (у структурах влади, бізнесі, національно-етнічному складі населення) у бік титуль­ної нації, звідси — посилення напруженості відносин з іншими наро­дами, що складають меншість;

— відсутність добре продуманої федеральної національної політики;

— нестабільна політична та соціально-економічна ситуація в місті, районі, регіоні, країні;

— неконтрольовані процеси міграції і пов’язана з цим криміналіза- ція етнічних діаспор;

— корупція, крадіжки і розбазарювання державних коштів органа­ми місцевого самоврядування та державної влади;

— епізодичність заходів, які здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування з протидії екстремізму на етнічному підґрунті;

— високий рівень безробіття і, відповідно, низький життєвий рі­вень населення як живильне середовище для формування кризових міжетнічних процесів.

3.