Проблема радіоактивного забруднення екосистем на прикла­ді Канівського водосховища

Викид радіонуклідів у атмосферу в результаті аварії на Чорнобильсь­кій АЕС обумовив значне радіоактивне забруднення екосистеми Канівсь­кого водосховища вже в травні 1986 року. В перші тижні після аварії ра­діоактивність абіотичних компонентів і гідробіонтів цієї водойми зросла в десятки-сотні тисяч разів у порівнянні з доаварійними значеннями.

З плином часу роль різних радіонуклідів у формуванні радіоактивного забруднення рослин змінилася. Вже в липні-серпні 1986 р. їх спектр скоро- 283

тився за рахунок розпаду короткоживучих елементів. Загальний середній вміст радіонуклідів у рослинах водосховища складав 17761 Бк/л.

Загалом аналіз радіоактивного забруднення екосистеми Канівського водосховища показав, що вміст і склад радіонуклідів у вищих водяних ро­слинах у 1986 році були на рівні відповідних показників Київського водо­сховища. В травні 1986 року радіоактивність рослин перевищувала доава- рійні значення майже в 10 000 разів і досягала 95033 Бк/кг.

В 1995 році радіоактивне забруднення рослинності Канівського водо­сховища перевищувало за цезієм-137 доаварійні значення майже в 50 разів (Иванова, Паньков, Широкая и др., 2000).

Таким чином, наріжним каменем вирішення екологічних проблем України є перехід на рейки стійкого збалансованого розвитку, докорінне поліпшення всієї системи фінансування природоохоронної діяльності, бо­ротьба з корупцією, подальша демократизація всіх сфер життя суспільства, суттєве удосконалення природоохоронного законодавства та приведення його у відповідність до загальноєвропейських норм, істотне поліпшення системи контролю за його дотриманням, суттєве зростання ролі громадсь­ких організацій у природоохоронній діяльності, докорінне поліпшення всі­єї системи екологічної освіти і виховання.

12.9.