§ 1. Визначення питання

Кожний діалог між суб’єктами спілкування, чи буде то співбесіда при прийомі на роботу, чи то ділові переговори, чи політичні дебати, в основі своїй складається з питань і відповідей.

Питання — це висловлювання, в якому виражають вимогу певної інформації від людини, до якої звертаються. Дослідження будь-якого питання обов'язково передбачає необхідність врахування передумови питання і контексту його промовляння.

Передумовою питання називають вихідне знання, яке наявне в іапитаннй Передумову питання можна виразити за допомогою простого або складного висловлювання. Саме передумова питання зумовлює множину відповідей на деяке питання. Наприклад, в питанні: “Хто виграв на аукціоні з продажу Криворіжсталі?” передумовою буде знання про те, що колись відбувся аукціон і про те, які концерни брали у ньому участь.

Передумови питання можуть бути хибними або істинними. Деякі з них більш зрозумілі, а інші менш ясні. Якщо передумови істинні, то вони Утримують інформацію, в силу існування якої тільки і можлива вимога деякої інформації.

Якщо передумови питання є незрозумілими для людини, до якої звертаються, то діалог не відбудеться до тих пір, поки не з’ясуються всі передумови питання. Це з’ясовування відбувається за допомогою зустрічних питань до співрозмовника. Наприклад, якщо ви запитуєте: “Чи не боїтеся ви

зберігати гроші в Укрекспресбанку?”, то відповідачеві не зрозуміла передумова питання, і тому він уточнює її в зустрічних запитаннях: “Чому треба боятися зберігати гроші в цьому банку?”. І коли отримує ясну відповідь, про те, що цей банк в даний час є нестабільний, і є інформація про його продаж в найближчий час (передумова), тоді тільки відповідач зможе надати осмислену відповідь.

Контекст запитання — це місце, час та інші умови, за яких відбувається діалог. Саме контекст промовляння зумовлює передумови питання. Наприклад, питання: “На який результат ви розраховуєте?" в різних обставинах може мати різні значення і відповіді. Це питання може бути заданим на біржі праці. Тоді воно стосується можливості працевлаштування. Якщо це питання задане лідеру політичної партії перед виборами, то воно стосується результатів виборів. Таке ж питання може бути задане спортсмену перед змаганням. Тоді його зміст і відповідь на нього будуть зовсім іншими, ніж при попередніх обставинах.

Ще приклад. Питання: “Скільки грошей потрібно вам для нормального відпочинку?", в різних обставинах може мати різне значення, по-перше, в залежності від того, як розуміється співбесідником поняття “нормальний відпочинок”, по-друге, в залежності від того, до якої людини звертаються: чи то до студента, який йде на дискотеку, чи то до селянина, який взимку вільний від польових робіт, чи то до народного депутата, який летить на Канари.

Є ціла група питань, які вживаються в повсякденному житті, і передумови яких скриті. Це питання-загадки, притчі, питання-жарти. Дати відповідь на них, використовуючи правила традиційної логіки, неможливо. Відповіді на них вгадуються за допомогою інтуїції і дотепності. Наприклад: а) “Що є головним ворогам жінки, який завжди перемагає?" (Відповідь - вік); б) “Цицерон сказав, що для того, щоб бути вільними, ми повинні бути рабами Чого?" (Відповідь - закону); в) “Коли ми бачимо 2 і говоримо 14?" (Відповідь - коли дивимось на годинник).

Правильність питання залежить також від задачі, для рішення якої ставиться це питання. Одне й теж питання, в залежності від різних задач вимагає і різних відповідей. Тому обов’язково треба уточнювати, для чого потрібно вирішувати конкретне питання. Наприклад, задається питання: "Що таке свобода’’? Якщо стоїть завдання вияснити філософський зміст цього терміну, то тоді можна дати відповідь, що свобода - це реальна можливість людини самореалізувати себе у світі.

Треба відмітити, що для одної задачі суттєвими будуть одні передумови, а для другої чи третьої - зовсім інші.

Встановлення передумови питання та контексту його промовляння є важливим чинником успішного спілкування людей.

Питання - це висловлювання, яке може бути в різних формах: слово або словосполучення; речення (питальні, спонукальні і розповідні); назви наукових книжок та статей виражають питання. Наприклад, книга К. Маркса зветься «Капітал». Ця назва виражає питання: що таке капітал і як він функціонує в умовах капіталістичного суспільства? І назва книги, і питання - це одне й теж.