<<
>>

Означення графів, різновиди графів

Означення неорієнтованого графа

Нехай V - деяка непуста множина. Позначимо V(2) - множину всіх неупорядкованих різних двоелементних підмножин множини V, a MV(2) - мультимножину множини V(2), тобто в MV(2) можуть входити однакові пари елементів із V, причому цих пар може бути скільки завгодно.

Декартовий квадрат множини V позначимо V2.

Неорієнтованим мультиграфом G називається пара (V, Е), де E cξ MVKn. На рис. 35 зображені графи IC4 і K5.

Рис. 34

Регулярні графи

Більш загальними, ніж повні є регулярні графи. Граф називається регулярним, або однорідним, якщо його вершини мають один і той же степінь. Якщо степінь кожної вершини дорівнює к, то граф називається регулярним графом степеня к. Отже, повний граф п-го порядку є регулярним графом степеня п - 1. Регулярні графи степеня 3 (рис. 36) називають також кубічними, або тривалентними графами.

Рис.36

Повністю незв’язані графи

Граф, множина ребер якого пуста, називається повністю незв’язаним або пустим. Незв’язаний граф з п вершинами позначається Nn. Кожний пустий граф є регулярним графом степеня 0.

Платонов! графи

Платановими графами називаються графи, утворені вершинами і ребрами п’яти правильних многогранників - платонових тіл: тетраедра, куба, октаедра, додекаедра та ікосаедра. Графи, зображені на рис. 37, відповідають тетраедру, кубу і октаедру.

Рис.37

Двочастинні графи

Граф називається двочастинним, якщо існує таке розбиття множин його вершин на два класи, при якому кінці кожного ребра лежать у різних класах.

Означення двочастинного графа можна подати іншим чином - в термінах розфарбування його вершин двома кольорами, наприклад червоним і синім. При цьому граф називається двочастинним, якщо його вершину можна пофарбувати синім або червоним кольором, так щоб кожне його ребро мало один кінець червоний, а другий - синій.

Якщо в двочастинному графі будь-які дві вершини з різних класів суміжні, то такий граф називається повним двочастинним графом. Повний двочастинний граф, в якого один клас має ш вершин, а другий - п вершин, позначається Kmn.

Повний двочастинний граф (рис. 38) Kin називається зірковим графом.

Аналогічно можна ввести k-частинні графи. Граф називається к- частинним, якщо існує таке розбиття множин його вершин на к класів, при якому будь-яке ребро графа з’єднує дві вершини з різних класів.

Повний двочастинний граф K5

Рис.38

Орієнтовані графи

Граф G = (V, Е) називається орієнтованим графом (орграфом) якщо E ⊂ V2, тобто вершини всіх його ребер упорядковані. Якщо (u, v) ∈ Е, то вершину u називають початковою вершиною, a v - кінцевою вершиною ребра. Орграфи зображуються так як і графи, з тією лише різницею, що їх ребра позначаються стрілками, які ведуть з початкової вершини в кінцеву.

Граф G = (V, Е) називається орієнтованим мультиграфом, якщо E cξ MV2 і кожне його ребро упорядковане, тобто вказано, яка вершина перша, а яка друга. Отже, в орграфах ребра (u, v) і (v, н) різні

Ізоморфізм графів. Підграфи

Нехай G = (V, Е), H = (Vb Ei) - графи і взаємооднозначна відповідність (тобтоВідображення h

називається ізоморфізмом графів G і Н, якщо для будь-яких вершин u і v графа G їх образи h(u) і h(v) суміжні в графі H тоді і лише тоді, коли u і V суміжні в графі G. Якщо таке відображення h існує, то графи G і H називаються ізоморфними. Відношення ізоморфізму графів є відношенням еквівалентності. Ізоморфні графи як правило не розрізняються.

190

2.6.2.

<< | >>
Источник: Елементи класичної логіки : навч. посібник / кол. авт. ; за заг. ред. д.філос.н., проф. В. В. Кузьменка. - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр, справ,2016. - 236 с.. 2016

Еще по теме Означення графів, різновиди графів:

  1. Елементи класичної логіки : навч. посібник / кол. авт. ; за заг. ред. д.філос.н., проф. В. В. Кузьменка. - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр, справ,2016. - 236 с., 2016
  2. Нескінченні графи
  3. ЗАДАЧІ ТА ВПРАВИ ДО РОЗДІЛІВ
  4. Системний підхід в екології
  5. Витрати виробництва, ціноутворення та прибуток підприємств
  6. Комунікаційна підтримка маркетингу в створенні інноваційної продукції
  7. Інвестиції як елемент сукупних витрат
  8. 8.5. БОГОСЛОВ’Я І ФІЛОСОФІЯ ХІІ СТОЛІТТЯ