<<
>>

Вступ.

Праця про генеральну раду на Україні є спроба юридично сха­рактеризувати цей інститут. Звичай розвязувати справи на раді — звичай, що здавна, з XVJ cτ., практикувався в Запорозькому Військові.

Але ці збори для історика-юриста набирають зовсім иншого характеру з 1648 р., коли Україна стає державою й рада козацька чи генеральна стає державним органом. До цього*ж часу це орган певної військової одиниці й військової групи польської держави. Автора цієї розвідки, як історика-юриста, цікавить рада, як орган держави, як певний правний інститут з державними функціями. Юридичній характеристиці його й присвячено більшу частину роботи. При цім найголовнішу увагу звертається на раду після 1654 р, коли з неї стає виразний і узако­нений орган васальної української держави, і на раду України Лівобе­режної — тоб-то тієї частини території українського народу, що найдовше зберегла українську державність і окремий автономний устрій.

Вищенаведене не виключає характеристики ради до 1648 р. і харак­теристики генеральних рад на Правобережній Україні. Автор, пам'ята­ючи, що генеза цього державного органу йде з часів організації ко­зацтва, як певного виду польського війська з одного боку й певного стану з другого, весь час намагається провести лінію розвитку інституту й тих чи инших сторін його форми й компетенції, починаючи ВІД цих, переддержавних, так-би сказати, часів. І порядки правобережні ані на хвилину не випускаються з ока: адже, на авторів погляд, інститут не має тут одмін від лівобережного.

Поруч-же з таким висвітленням інституту можливі й инші. Отже наша робота є дослід юридичний. Але інститути державного права роз­глядаються не тільки в роботах істориків-юристів, але й у працях представ­ників суто-історичної науки. Маємо цьому приклади хоч-би в відомих працях про Боярську Думу Загоскіна (й Сергеевича) та Ключевського чи про сойми в Великому Князівстві Литовському Любавського та Максимейка.

Праці істориків права дають юридичний опис інститутів державного права. Роботи-ж Ключевського і Любавського є загальне широке історичне висвітлення історії держав і народів за допомогою опису історичного розвитку певної установи. Ці роботи належать до галузи історичної науки й з погляду історії права мають низку недоговорено- стів та хиб. Але, як ми вже сказали, є це цінна вкладка в загальну історичну науку. Наша робота є, як вище зазначено, дослід юридичний. Як такий його написано на підставі догматичної аналізи юридичних даних, що дають нам наші матеріяли. Але в стереотипну систему історично-юридичних дослідів вносимо ми й певні корективи. Це — історичний нарис розвитку нашої установи — генеральної ради (розділ II роботи)^ що дає можливість побачити Й динаміку його зростання та занепаду? З другого боку за такий додаток-коректив е й розділи при­свячені соціологічній аналізі Й характеристиці соціяльного значіння інституту. Ix запроваджено, бо автор переконаний, що за юридичними схемами, установами, інститутами, нормами в історично-юридичній роботі треба спробувати навести ще й живе життя тої доби, в якій чинили й діяли ті чи инші установи чи норми та звязати їх із цим життям й оцінити їхню ролю, вагу та значіння. В цілому-ж ці розділи, ма­буть, дадуть діялектику розвитку й оцінку ваги в тогочаснім житті інституту генеральних рад. Цей погляд ми вже не один раз висловлю­вали. Звичайно, ці корективи й додатки не повинні позбавити роботу юридичного характеру.

Ми вже зазначили, що раду до 1648 р. ми не характеризуємо спе- ціяльно. Вона має для нашої теми — схарактеризувати раду, як держав­ний орган, — явно підсобний характер. Цим пояснюється й несамостій­ність матеріялів, що їх наводимо за ню: беремо їх здебільшого з монографій та курсів. Тут зазначимо також, що й ця установа потрі- бує докладного й всебічного висвітлення й треба думати, що зрештою й це завдання буде виконане.

Зазначеним вступом автор хотів підкреслити основну тему й ос­новні завдання роботи.

<< | >>
Источник: ЛЕВ ОКИНШЕВИЧ. ЦЕНТРАЛЬНІ УСТАНОВИ УКРАЇН И - ГЕТЬМАНЩИНИ XVII-XVIII BB. Ч. 1. ГЕНЕРАЛЬНА РАДА. ОКРЕМА ВІДБИТКА З ВИП. Vl ПРАЦЬ КОМІСІЇ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНЬО-РУСЬКОГО ТА ВКРАЇНСЬКОГО) ПРАВА. У Київі —1929. 1929

Еще по теме Вступ.:

  1. «Саґа про Гакона Широкоплечого»329
  2. Зміст
  3. «Саґа про Іллюґі» («Illuga saga Gri?arfostra»)
  4. Тема № 8: “Правові питання інтеграції України до Європейського Союзу”
  5. Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. з фр. В. Шовкун. — К: Основи,1998. — 669 с., 1998
  6. ДЖАКОТСЬКИЙ ТРИКУТНИК
  7. Авраменко Н.Л., Цимбалюк С.Я.. Екологія: навчальний посібник для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприєм­ництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Соціологія», «Комп'ютерні науки». - [видання друге, зі змінами та доповненнями]. - Ірпінь: НУДПСУ,2011. - 252 с., 2011
  8. Волженцева І.В., Харченко Н.В.. Загальна психологія: Курс лекцій з навчальними тестовими завданнями. (Навч. посіб. у 2-х ч.). (Частина 1). Університет Григорія Сковороди в Переяславі. –2021, 394 с., 2021
  9. 5. Ясперс (1883 — 1969 pp.)
  10. «Окремий сюжет про Норнаґеста» («Norna-gests ?attr»)