Принцип підзвітності (відповідальності)

Принцип підзвітності передбачає, що суб'єкти публічної адміністра­ції є підзвітними перед приватними особами. Необхідність розбудови відносин підзвітності випливає безпосередньо з Конституції України, де зазначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяль­ність (ч.

У цілому підзвітність можна охарактеризувати як юридичний, полі­тичний або моральний обов'язок звітувати перед громадськістю, по­яснювати та обґрунтовувати свої дії, а також відповідати на запитання про ті чи інші справи.

Поняття підзвітності також передбачає застосування моральних, юридичних або політичних санкцій до тих, хто не відповідає встанов­леним критеріям. Концепція підзвітності передбачає два головних па­раметри досягнення ефективної підзвітності: відповідальність (право висувати претензії та вимагати відповіді) і юридична забезпеченість (механізм застосування санкцій за відсутність реагування). З інститу- ційної точки зору підзвітність - це комплекс взаємовідносин і меха­нізмів контролю. З політичної та соціальної точки зору це - загальний обов'язок виконувати волю виборців і широкої громадськості^[104].

Забезпечення реалізації принципу підзвітності (відповідальності) досягається через інститути громадського контролю (див., наприклад, Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»), адміністратив­ного та судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів пу­блічної адміністрації, звітування їх керівників на засіданнях місцевих рад (ч. 6 ст. 118 Конституції України), діяльність тимчасових спеціаль­них і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України тощо.

3.5.4.