Екологічне право

Дотримання людиною правил збереження комплексів і компонентів природного середовища забезпечується сукупністю еколого-правових норм.

Основою екологічного права є Конституція України, у якій говориться про те, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні й інші природні ресурси, які перебувають у границях території України, ресурси її континентального шельфу є об'єктами власності українського народу.

Головними нормативно-правовими актами, які визначають основи організації охорони природи, є закони України:

— «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 25 червня 1991 р.);

— «Про природно-заповідний фонд Україні» (від 16 червня 1992 р.);

— «Про охорону атмосферного повітря» (від 16 жовтня 1992 р.);

— «Про тваринний світ» (від 13 грудня 2001 р.);

— «Про рослинний світ» (від 9 квітня 1999 р.) та ін..

Збереження комплексів і компонентів природного середовища регулюються, крім того, відповідними кодексами: земельним, водним, лісовим, про надра й ін.

Поряд із цим екологічне право включає певну групу правових предписань, які регулюють відносини в області охорони навколишнього природного середовища (крім уже згаданих законів України) і визначають можливість самого носія суб'єктивного права, діяти певним способом і примусово забезпечувати виконання юридичних обов'язків.

Правові відносини в області охорони природи визначають і інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства екології й природних ресурсів (як прийняті їм самостійно, так і разом з іншими міністерствами й відомствами), рішенням місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Що забезпечує екологічне право?

2. Що є основою екологічного права?

3. Приведіть головні нормативні акти.

4. Які правові предписання й закони в області охорони природного середовища існують поряд з головними Законами України?

7.