ВСТУП

У кінці 50-х років значні зміни — теоретичні та філософські, звичайно, але й технологічні — потрясли нашу культуру. В той час, як виникає і дуже швидко розвивається складна система найдосконаліших засобів комунікації (інформатика тощо), культурний краєвид змінюється, ідеології, надумані системи та месіанські утопії відступають.

Що відбувається нині з людською духовністю, з життям інтелекту? Внаслідок технічного та соціального поступу сучасне дозвілля й масова культура заполонили повсякденне життя, і цей процес супроводжується розпадом традиційних цінностей, розривами, які особливо впадають у вічі у сфері освіти. Ці зміни ведуть, на думку декотрих, до так званої «ери порожнечі», того нового простору, того «суспільства видовищ», де комунікації, мода, розваги та втіхи підіймуться до найвищого рівня, принаймні в суспільній уяві. В царині науки невпорядкованість, випадковість, складність, індетермінізм — усі ті явища, які наука досі відкидала як аномалії, спричинені недостатністю наших засобів, — здійснюють бурхливий наступ і заполоняють арену пізнання; марґінальні та екзотичні явища привертають до себе головну увагу дослідників.

Може, ми повертаємося до «варварства»? Може, це агонія нашої культури? Такі запитання виникають у багатьох мислителів, які ставлять дуже похмурий діагноз нашій культурній еволюції.

Крах великих синтезів. Ера порожнечі. Криза культури: щоб краще зрозуміти ці розлами, ці розриви і ці потрясіння, треба, з погляду здорової логіки, звернутися до нігілізму, цієї хвороби /187/ нашого часу. Наша епоха спостерігає безпрецедентну кризу основ: ера «абсолютних істин» відійшла в небуття.

Перший розділ буде присвячено опису симптомів, які свідчать про глибокі зміни нашого часу. Розділ другий приділяє більше уваги безпосередньо самій хворобі, тобто нігілізмові, головній нашій кризі — кризі основ знання.