СЛОВНИК-МІШМУМ

Модус — спосіб існування чогось, або спосіб стверд­жування про щось.

Модальні висловлювання — такі висловлювання, в яких не просто (і не лише) щось про шось стверджується або заперечується, але й надається певна характеристика, оцінка відношенню “предмет — його властивість”.

Логічна форма модальних висловлювань — M(F), де M — це оператор модальності, a F — це змінна, шо виражає будь-яке просте або складне дескриптивне висловлювання.

Основні види модальностей — алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні, темпоральні.

Алетичні модальності — “необхідно”, “можливо”, “ви­падково” та їх модифікації.

Епістемічні модальності — “переконаний”, “сумні­ваюсь”, “знаю”, “вірю”, “припускаю”, “доведено”, “спростовано”, “невідомо” та їх модифікації.

Деонтичні модальності — “обов’язково”, “забороне­но”, “дозволено” та їх модифікації.

Аксіологічні модальності — “добре”, “погано”, “кра­ше”, “гірше”, “рівнопіїіно” та їх модифікації.

Темпоральні модальності — “було”, “буде”, “є”, “рані­ше", “пізніше”, “одночасно”, “завжди було”, “завжди бу­де" та їх модифікації.

Можливий світ — це різний можливий перебіг подій в одному і тому ж самому дійсному світі. Це різні варіанти імовірного і неймовірного розгортання подій, які пропо­нуються свідомістю людини.

Логічна необхідність — це те, що є логічним законом, або те, шо випливає із логічних законів; це те, шо буде істинним у всіх можливих світах.

Фактична (фізична) необхідність — це те, що є зако­нами природи, або те, шо випливає із цих законів.

Нормативна необхідність — це норми, закони, прави­ла. які існують в суспільстві.

Логічна можливість — це те, що не суперечить зако­нам логіки.

Фактична (фізична) можливість — це те, що не супер­ечить законам природи.

Випадковість — це те, що може бути і шо може не бути.