Судова експертиза як засіб доказування у справах щодо захисту прав на знак для товарів і послуг
При розгляді таких видів спорів як визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним та у спорах про порушення прав власника свідоцтва для з’ясування обставин, які мають значення для вирішення цивільної справи, у 90 % випадків виникає необхідність у використанні спеціальних знань та призначенні судової експертизи.
Так, із 161 цивільної справи щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг, які розглядались загальними судами у період з 2008 по 2013 роки (Рисунок 5), у 87 випадках рішення приймалось на основі висновку судового експерта. З 161 цивільної спра- ви40 належали до спорів про дострокове припинення дії свідоцтва через невикористання ТМ протягом останніх трьох років, в яких відсутня необхідність у застосуванні спеціальних знань взагалі.
Наведені на Рисунку 5 дані свідчать про важливість судової експертизи як засобу доказування при вирішенні цивільно-правових спорів щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг.
Рис. 5. Кількість проведених судових експертиз у спорах щодо захисту прав на торговельні марки
Як зазначалось у першому розділі роботи, незважаючи на те, що правовій природі та значенню судової експертизи у цивільному процесі присвячено значну кількість досліджень таких вчених як Т. В. Аверьянова, С. С. Бичкова, А. Г. Давтян, Ю. М. Жуков, Г. О. Жилін, О. Р. Россинська, Т. В. Сахнова, до сьогодні ще залишаються питання, що не знайшли кінцевого вирішення. Особливо це стосується порівняно нових видів судової експертизи, до яких, безперечно, можна віднести судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності взагалі та судову експертизу торговельних марок (знаків для товарів і послуг) зокрема.
На сьогодні єдиним дослідженням, що присвячене судовій експертизі об’єктів інтелектуальної власності як засобу доказування у цивільному процесі, залишається монографія О.
Ф. Дорошенка[235], в якій розкрите місце судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, правові засади призначення експертизи у цивільних справах з порушення прав інтелектуальної власності, процесуальні права та обов’язки експерта, форма та зміст висновку експерта, а також дослідження та оцінка його судом. Певні проблемні питання іноді підіймались у наукових статтях або окремих підрозділах науково-практичних видань.Якщо ж брати судово-експертні дослідження торговельних марок як один із видів дослідження об’єктів інтелектуальної власності, то вони взагалі не мають глибокого теоретичного та методичного підґрунтя, хоча вимагають надзвичайної уваги враховуючи суттєве зростання кількості цивільно-правових спорів, пов’язаних із захистом прав на торговельні марки.
У згаданій роботі О. Ф. Дорошенко серед ознак та особливостей судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, які також властиві і судово-експертним дослідженням торговельних марок, виділяє те, що основою методичної бази судово-експертних досліджень об’єктів інтелектуальної власності є законодавчі акти, що регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності, а також міжнародна практика з цих питань[236].
Така особливість свідчить про суттєву проблему у проведенні експертних досліджень об’єктів інтелектуальної власності. Проблема полягає у відсутності методик та рекомендацій, затверджених уповноваженим органом — у даному випадку Міністерством юстиції України.
Вирішенням методологічної проблеми судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності можна назвати спробу випуску Міністерством юстиції України та Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності наукового практично-методичного видання «Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності» за ред. П. Крайнева[237].
У зазначеному виданні зроблено теоретичні узагальнення щодо проведення судово-експертних досліджень, пов’язаних з об’єктами права інтелектуальної власності, запропоновані алгоритми деяких видів таких досліджень на основі аналізу судово- експертної практики і власного досвіду авторів.
Проте викладені у роботі за ред. П. Крайнева загальні положення не можуть дати відповіді на більшість питань, що виникають при проведенні судової експертизи торговельних марок. Наприклад, у роботі наведений алгоритм визначення тотожності або схожості позначень, однак, при цьому, не враховані особливості встановлення схожостізнака для товарів і послуг з позначенням, що становить комерційне (фірмове) найменування або позначенням, яке є об’єктом авторського права. Поза увагою також залишаються такі складні питання як визначення різниці між оманливими позначеннями та такими, що вводять в оману, дослідження позначень, що не мають розрізняльної здатності тощо.
Крім того, представляється недоцільним вводити певні алгоритми проведення дослідження торговельних марок через специфічність об’єкта та залежність його ознак і властивостей від змін у законодавстві.
Для виявлення особливостей судово-експертних досліджень- торговельних марок та впливїх результатів (висновків) на з’ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, проводився аналіз 393 висновків судових експертиз та 151 висновок експертних дослідженьторговельних марок (далі — TM), виконаних судовими експертами Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України з 2001 по 2013 рік включно, Рисунок 6. Дослідженню підлягали висновки судових експертиз та висновки експертних досліджень, так як підходи, за якими провадяться згадані дослідження, подібні.
Показниками статистичного аналізу проведених судових експертиз були визначені: питання, що були поставлені на вирішення експерта; об’єкти дослідження; висновки з поставлених питань. Розглянемо кожен з цих показників.
1.