<<
>>

ПРО ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВИМОГОЮ ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ НЕУКЛАДЕНИМ

Пленум Верховного Суду України зазначив, що «вимога про визнан­ня договору неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав і інтересів. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК». Зорислава Ромовська зауважує, що така позиція є спірною: фактичну заборону судам постановляти рішення про визнання договору неукладеним можна вважати перешкодою у доступі до правосуддя[70].

Приклад. Ухвала ВССУ від 02.03.2016 р. по справі № 6-35875ск15 (№ в ЄДРСРУ — 56455101).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що із позовної заяви, пояснень відповідача та представника позивача вбачається, що позивач 28 грудня 2013 року або після зазна­ченої дати грошові кошти в сумі 7 350 000 грн. позивачу не передавав, тому договір позики, зазначений у позові, відповідно до ст. 1046 ЦК України є неукладеним, тобто таким, який не тягне за собою будь- яких прав та обов’язків для сторін у справі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з презумпції правомірності правочину та дійшов висновку про те, що написана 28 грудня 2013 року відповідачем розписка про те, що він взяв в борг у ОСОБА3 грошові кошти, та договір позики від 01 січня 2014 року є належним підтвер­дженням укладення між сторонами договору позики.

Такі висновки Грунтуються на фактичних обставинах, уста­новлених судом, на доказах, поданих сторонами, які судом належ­ним чином оцінені, і відповідають вимогам закону, який правильно застосовано.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (по­зичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’ язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приклад. Ухвала ВССУ від 23.11.2016 р. (№ справи в реєстрі відсутній) (№ в ЄДРСРУ — 62960589).

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі — ПАТ «КБ «Надра») про захист прав споживачів та визнання кредитного договору від 12.03.2008 р. № ОД16/03/2008/840-К/22 неукладеним.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положен­ня» Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду ци­вільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про захист прав споживачів та визнання кредитного до­говору неукладеним, посилаючись у тому числі і на Закон України «Про захист прав споживачів».

<< | >>
Источник: Підготовка адвоката до цивільного процесу / Я. П. Зей­кан. — X.,2017. — 176 с.. 2017

Еще по теме ПРО ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВИМОГОЮ ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ НЕУКЛАДЕНИМ: