Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгівельної палати: склад, повноваження, регламент, компетенція.
Одним з найвідоміших і найавторитетніших центрів з розгляду міжнародних комерційних спорів є Міжнародний арбітражний суд, створений МТП у 1923 р. Понад 70 років МАС MTII посідає важливе місце серед судових закладів, пов’язаних з вирішенням комерційних спорів.
На структуру та організацію діяльності МАС МТП суттєво впливає міжнародне право. Це пояснюється насамперед тим, ідо його правовою базою є не законодавство окремої держави, а волевиявлення міжнародного об'єднання — Міжнародної торгової палати. Саме особливий статус і визнання в усьому світі нормотворчої діяльності цієї організації значною мірою визначає специфіку МАС MTlLМіжнародна торговельна палата — це міжнародна недержавна організація, членами якої здебільшого є національні торгові та торгово-промислові палати. Цей орган розташований у Парижі, де розміщується також штаб-квартира Міжнародного арбітражного суду. Особливий статус МТП як міжнародної організації зумовив певну специфіку Міжнародного арбітражного суду при ній, в якому особливо відображається його міжнародний (можна сказати, інтернаціональний) характер. Такі характеристики, як відокремлення Міжнародного арбітражного суду від національної судової та правової системи, право сторін на власний розсуд призначати арбітрів, визначати місце, мову і процедуру розгляду спорів у МАС МТП, виявляються особливо виразно і сприяють його привабливості для учасників міжнародної комерційної діяльності.
Міжнародний арбітражний суд МТП (у м/н документах — Суд) складається з голови, восьми заступників голови, генерального секретаря і одного або кількох технічних радників, що обираються радою МТП з членів Суду або інших осіб і членів, що призначаються по одному від кожного національного комітету. Члени МАС МТП призначаються на три роки радою згідно зі Статутом МТП за пропозицією кожного національного комітету. Головування може забезпечуватися двома Головами.
У такому разі вони мають рівні права, і термін "‘голова”, що використовується в Арбітражному' регламенті, застосовується до обох у рівному ступені. Порядок розгляду спорів у МАС МТП визначається його Регламентом, що затверджується МТП. У міжнародно-правовому аспекті важливо, що можливість звернення до Міжнародного комерційного арбітражу МТП не обмежується умовою обов’язкової участі країни підприємця в МТП. Для порушення і подальшого розгляду справи в МАС МТП відповідно до його Регламенту необхідно, щоб сторони зазначили в арбітражному застереженні, включеному в зовнішньоекономічний контракт, або в окремій арбітражній угоді умову про передання спору до цього арбітражу. Якщо є посилання в арбітражному застереженні або арбітражній угоді на компетентність 22 Міжнародного арбітражного суду вирішувати всі спори, сторони мають право звертатися до нього незалежно від того, чи репрезентовані їхні країни в МТПАрбітражний процес починається з подання зацікавленою стороною позовної заяви до секретаріату Міжнародного арбітражного суду. Датою подання позовної заяви вважається день її вручення Арбітражному суду. Позовну заяву можна подати через національний комітет заявника або безпосередньо за місцем знаходження Суду. В останньому випадку секретаріат Міжнародного арбітражного суду повідомляє відповідний національний комітет про подану позовну заяву. За виняткових обставин відповідач може подати заяву до секретаріату' Арбітражного суду про продовження часу для подання письмового заперечення і документів до нього. За відсутності зазначених дій з боку відповідача секретаріат повідомляє про це Міжнародний арбітражний суд, який розпочинає провадження у справі. У регламенті конкретно розроблено питання про склад арбітражу, що доволі важливо, позаяк арбітрами є представники різних національних комітетів МТП.
Як і в будь-якому міжнародному комерційному арбітражі (одноосібний арбітр або колегія арбітрів), сформований для розгляду конкретної справи склад арбітрів має право прийняти рішення про свою компетенцію.
Але якщо сторона оскаржує існування або дійсність арбітражної угоди, то Суд передає цю угоду на розгляд арбітрів, якщо пересвідчиться, що є достатні підстави для визнання її такою, що існує. Остаточне рішення про компетенцію приймають арбітри. Усі необхідні документи і письмові заяви, що пред’являються сторонами до Суду, мають бути надані в достатній кількості, щоб вистачило по одному примірнику для кожної сторони, кожного арбітра і секретаріату'. Спори можуть бути вирішені одноосібним арбітром або трьома арбітрами. Арбітрів (одноосібного арбітра) призначають сторони, причому не існує жодних списків арбітрів. Будь-який фахівець, якому сторона довіряє, може бути арбітром без будь-якого погодження з Міжнародним арбітражним судом.Якщо сторони домовилися про вирішення спору одноосібним арбітром, вони можуть за взаємною згодою висунути його кандидатуру для подальшого.23 затвердження Судом. Якщо сторони не висувають одноосібного арбітра протягом ЗО днів з дати, коли іншій стороні було повідомлено про подання позивачем заяви до арбітраж)', одноосібний арбітр призначається Судом.
При розгляді спору трьома арбітрами кожна сторона в позовній заяві та у відгуку на нього висуває по одному арбітру для затвердження Судом. Якщо будь-яка сторона або обидві сторони не висувають своїх арбітрів, вони призначаються Судом. Що ж до третього арбітра (суперарбігра), який виконує функції голови арбітражу, сторони можуть домовитися, що його кандидатуру у встановлений термін повинні висунути призначені ними арбітри, і зафіксувати це в арбітражному застереженні або арбітражній угоді. Якщо обидва арбітри протягом терміну, встановленого сторонами, не досягають домовленості щодо третього арбітра, його призначає Суд. Одноосібний арбітр або голова арбітражу' обираються з країни, до якої сторони не належать. Однак якщо обставини це виправдовують і якщо одна зі сторін не висловить заперечень проти цього протягом терміну, встановленого Судом, одноосібний арбітр або голова арбітражу можуть бути обрані з країни, до якої належить одна зі сторін. Якщо арбітри призначаються Міжнародним арбітражним судом, то він зазвичай не призначає конкретних арбітрів, а лише вирішує, до якого національного комітету МТП потрібно звернутися, і запитує його рекомендацію.
Суд має право самостійно призначити арбітрів. Він може не погодитися з рекомендацією національного комітету, якщо вважає, що запропонована кандидатура не має необхідних професійних якостей і досвіду у сфері міжнародного комерційного арбітражу'. У такому разі процедура повторюється доти, поки не буде запропоновано прийнятної кандидатури.Обрані сторонами арбітри формально повинні бути схвалені Судом, який вимагає від кандидатів в арбітри повідомити про всі відомі їм обставини, які можуть вплинути на їхню незалежність.
Для ефективного провадження арбітражного процесу має значення місце проведення арбітражного розгляду. Ці питання вирішені в регламенті МАС МТП згідно із загальноприйнятою міжнародною арбітражною практикою. Місце арбітражу' визначається сторонами. Якщо такої домовленості немає, воно визначається МАС MTII. Арбітражний суд може зібратися в будь-яко-му місці, яке вважає належним для огляду товарів, іншого майна або документів Незважаючи на те що штаб-квартира арбітражного суду МТП розташована в Парижі, понад 80 % засідань проводяться в інших державах. Рішення вважається винесеним у місці проведення арбітражного розгляду.
Процедура арбітражного розгляду передбачає правила про мову розгляду. Якщо сторони не визначили в арбітражній угоді або арбітражному застереженні мову арбітражного розгляду, арбітр має право визначити її з урахуванням усіх обставин, що стосуються справи, і особливо мову контракту. У контексті досліджуваної проблеми взаємодії міжнародного права та арбітражних судів на особливу увагу заслуговує порядок здійснення в системі МАС МТП контрольної функції. Важливу контрольну- функцію МАС МТП виконує при прийнятті арбітражного рішення. Підготовлений арбітрами (або одноосібним арбітром) проект рішення до остаточного підписання передається до Арбітражного суду для перевірки. Мета такої перевірки — забезпечити можливість примусового виконання рішення в тій країні, де виконання буде витребуване. При цьому Суд не має права втручатися в рішення по суті, а перевіряє лише його ‘процесуальну відповідність”.
Після затвердження Судом рішення остаточно підписується арбітрами і видається сторонам. Ця функція арбітражного суду здійснюється доволі ефективно: за статистикою МТП лише 0,5 % винесених Міжнародним арбітражним судом рішень було відхилено національними судами. Такими судами є державні суди, як правило, першої інстанції за місцем перебування відповідача; в окремих випадках — суди за місцем основної діяльності юридичної особи тощо.Арбітражний суд відіграє також вирішальну роль при вирішенні питань, пов'язаних з продовженням процесуальних термінів. Так, Суд встановлює остаточні терміни для надання сторонами первинних доказів і зауважень щодо арбітражної угоди або позовних вимог. Суд встановлює остаточні терміни для подання до Суду акта про компетенцію і проектів рішень, які можуть за потреби подовжуватися Судом. Окрім авансового платежу, що сплачується сторонами до початку арбітражного розгляду рівними частками, сторони повинні оплатити роботу’ 25 арбітрів. Остаточний розрахунок здійснюється після винесення ріщення. Іншими словами, арбітражне рішення поряд з розглядом справц по суті встановлює суму арбітражних втрат і вирщіує. яка зі сторін повинна нести виграти або як вони розподіляються між сторонами. Арбітражні витрати включають гонорари арбітрів і адміністративні витрати, встановлені Міжнародним арбітражним судом відповідно до шкал: витрати згідно з Регламентом; виграти арбітра, якщо такі є; гонорари та витрати будь-яких експертів, що залучаються арбітром; звичайні юридичні витрати, яких зазнали сторони.
Після прийняття арбітражного рішення секретаріат повідомляє про це сторони з переданням їм підписаного арбітром тексту за умови (яка є обов’язковою), що арбітражні витрати були повністю сплачені сторонами або однією з них. На запит будь-якої сторони їй може бути надано додаткову копію рішення Міжнародного арбітражного суду, засвідчену’ генеральним секретарем Міжнародного арбітражного суду.
Оригінал кожного рішення, винесеного відповідно до Регламенту Міжнародного арбітражного суду, зберігається в секретаріаті Міжнародного арбітражного суду.
Погоджувальна процедура не становить обов’язкову стадію арбітражного розгляду спору.Підсумовуючи правові характеристики МАС MHl. констатуємо, що цей Суд вирізняє багато індивідуальних особливостей. Разом з тим його процедура та процесуальні форми діяльності не виходять за межі норм і стандартів, які містяться в міжнародних договорах та модельних документах. Досвід МАС МТП, безумовно, збагачує світову арбітражну практику.
Міжнародний комерційний арбітраж нині є основним засобом вирішення спорів у галузі міжнародних комерційних відносин. І хоча точної статистики щодо кількості арбітражі в не існує, оскільки арбітраж — це приватна закрита процедура, загальновизнаною є тенденція до збільшення кількості арбітражів у світі та підвищення їх ролі в господарських відносинах. Отже, міжнародні комерційні арбітражі стали доволі авторитетним засобом вирішення спорів, прийнятним для сторін із різних країн. До речі, Закон України "‘Про міжнародний комерційний арбітраж”, який вже було розглянуто детально, розроблено саме на основі моделі Типового закону, прийнятого Комісією OOH з права міжнародної торгівлі і схваленого Генеральною Асамблеєю OOH для можливого використання державами світу, що має важливе значення в контексті інтеграції країни до світової та європейської спільноти.
5