Вступні уваги •

Від 1749 р. питання про походження Русі (Rus’), середньовіч­ного державного утворення, що пізніше стало наріжним каменем світу Slaviaorthodoxa_i стало для науковців загадкою.

Як своєрідний протест проти такого стану речей я відсунув ^власне етимологічну проблему на другий план, вважаючи до- Шльнішим звернутися до джерел, а також до відповідних економічних, соціологічних і релігійних факторів, узятих у ^Перспективі всесвітньої історії.

У першому томі моєї книжки «Походження Русі», виданому ^англійською мовою у 1981 р., я аргументував свої міркування

формулою Ruti > Rus, умисно залишаючи етимологічні викладки до четвертого тому, в якому має йтися про латинські джерела ([1, с. 25]; в індексі (с. 907) міститься помилка: замість сер.- франц. «>*rusi» лема має бути «*rudi»). Оскільки деякі з моїх читачів та рецензентів не були задоволені таким трактуванням і навіть поставилися до моєї формули як до продукту нефілологіч- ного розуму, я вирішив викласти свою аргументацію у передмові до українського видання¹.

Цю розвідку я присвятив моєму приятелеві Олександру Бен- ніґсену, котрий сприяв моїм відвідинам паризької Ecole des Hautes Etudes у травні 1983 р. Перебуваючи у Франції, я мав можливість відвідати давньокельтську Рутенію (теперішній Родез і його департамент Авейрон), де познайомився з археологічними й нумізматичними даними, що підтверджують існування там у перші вісім століть н. е. міжнародної (рутено-фризької) торгової компанії і свідчать про її важливість. Про свої знахідки я пові­домив на засіданні Семінару з україністики (Seminar in Ukraini­an Studies) у Гарвардському університеті у 1984 р. Я назвав свою доповідь «Як і чому галльські Ruteni/Ruti вступили в міжнародну торгівлю?». Нова розширена версія цієї доповіді під назвою «Did the Arabs call the Wikings «Magians»?» надрукована в «Atti del 12^o Congresso intemazionale di studi sulΓ Alto Medioevo» (Spoleto, 1990).

2.