<<
>>

Візантійська імперія

Візантія відігравала важливу роль у житті скандинавів XI ст. Це був кінцевий пункт шляху «із варяг у греки», а також місце, де скандинави мали можливість пошукати щастя на службі в імператорській варязькій дружині (корпусі), на тій службі, Що давала шанс палким натурам проявити себе і при цьому побачити й скуштувати витончених принад космополітичної Цивілізації55.

Греція = Візантійська імперія, Візантія, насправді a kriklati, «у Греції» — одна з найпоширеніших назв у шведських написах. Ця назва, а також найуживаніша форма GrikkiaR (у Дійсності: і [або: miR/mi?] krikium, «у греків») для жителів тієї країни засвідчена в кількох варіантах у тридцять одному напису. Але лише в кількох з них можна напевно визначити, хто із згаданих осіб служив у варязькому корпусі, хто був купцем, а хто простим пілігримом, що проїздив через Візантію на шляху До Єрусалима.

Один з перших варягів, котрий, згідно зі свідченням, помер На візантійській службі, був Accyp (пом. бл. 1010 р.) із Естер-

йотланду, один із п’яти синів «доброго мужа» Ґуллі. Про долю цієї цікавої, можливо, типової родини періоду «бурі й натиску» у варязькій історії переповідає напис із двох частин, зроблений племінницею в пам’ять про загиблого Accypa, останнього з її п’яти дядьків (Og 81):

Напис з Еда, хутора в Уппланді (U 112), знайомить нас з одним з керівників варязького корпусу в Константинополі (li?s forungi) в середині XI ст. У нього було знатне ім’я Раґнвальд, яке вказує на тісні родинні зв’язки з однією із скандинавських династій (див. с. 429)

Три написи містять шведську назву візантійського катепанату Італії, Langobardaland (Ланґобардаланд) (So 65; пор. So/R 112; U 133; U 141; пор. R 135). Очевидно, що ця назва походить від Германської назви ланґобарди (ломбарди), котрі аж до 770-х років управляли не лише південною, а й більшою частиною Італії.

Два написи із Сьодерманланду представляють одну з родин варязьких кондотьєрів: батько, Баульв з Нельберґи (церк. парафія Сверта, округа Рьоньо), був членом старшої дружини і помер у Візантії. Ґудвер, наймолодший з його трьох синів, був керівником варязького корпусу на імператорській службі десь у середині XI ст. Перший напис (So 170 = R 74) розміщено на камені, встановленому у пам’ять про Баульва:

Другий камінь (So 217 = R 77)61 було встановлено у пам’ять про одного із членів дружини Ґудвера: саме з каменя нам відомо, що Ґудвер був командувачем корпусу:

Анунд був членом шведської династії (братом Інґвара 1041 р.) і hon uar? tau?r a kriklati (U 540), «знайшов смерть у Греції» близько 1030-х років62. Він був, правдоподібно, членом варязького корпусу у Візантії, так само як уппландці Ормейр та Ормульв, брати Фрейґейра, їхнього командувача. Два брати ?iR antriR utikrikum, «знайшли свою загибель на чужині, у греків» (U 518). Інший уппландець, чиє ім’я зітерлося в пошкодженому напису, також hon fil о kriklontr, «впав у Греції» (U 374 = R 157).

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ). Том І Видавництво «ОБЕРЕГИ». Київ - 1997. 1997

Еще по теме Візантійська імперія: