Східноєвропейські написи
Два Германські рунічні написи було знайдено в Україні. Перший — це відомий ковельський (Волинь) залізний наконечник
списа з готським написом, викарбуваним старшим футарком (бл.
250 р.): Iilarids, «той, що йде до мети». Його було викопано навесні 1858 року під час польових робіт в урочищі Великий Гронд біля південно-західної околиці с. Сушично (близько ЗО км на північний схід від м. Ковеля). Наконечник списа було перевезено до Німеччини під час другої світової війни, й там він зник64. ’У 1905 році під час археологічних розкопок на острові Березань у гирлі Дніпра Е. Р. Штерн (фон Штерн), професор Новоросійського університету, відкрив у похованні камінь з рунічним написом молодшим футарком. Напис був уперше опублікований Федором О. Брауном російською мовою (1907 р.), а пізніше — Туре А. Арне шведською (1914 р.). Обидва науковці зійшлися в думці, що камінь був на своєму первинному місці і що напис вирізьблено Готландцем протягом XI ст. (очевидно, в середині століття)65. Камінь зберігається в Одеському археологічному музеї (інв. № 50378). Текст повідомляє:
Лише два рунічні написи відомі з територій колишньої Візантійської імперії, де близько ста років (988—1066) скандинавами комплектувалася варязька (пізніше імператорська) гвардія у Константинополі (Miklagardr). Фрагмент одного з написів було відкрито 1966 року в південному нефі собору Св. Софії в Стамбулі. У фрагменті було розпізнане популярне скандинавське ім’я Iftan, тобто (Га)львдан66.
Наступний напис має під собою досить романтичну історію. Десь у першій половині XI ст. варяги, мабуть, товариші по зброї «останнього вікінга», пізніше — норвезького короля Гаральда Суворого (1046—1066), зятя Ярослава Мудрого, вирушили в дорогу, щоб знайти своє безсмертя у Греції.
Вхід до гавані в Піреї (Порто Леоне) охороняв чарівний класичний мармуровий лев. На його лівому плечі один із варягів, різьбяр рун, вирізав уппландську стрічку — «рунічного змія» і заповнив його рунами. Через шість століть, 1687 року, переможці венеціанці захопили лева як воєнну здобич, тож сьогодні він стоїть перед арсеналом у Венеції. На жаль, написи на левові постраждали від воєн і погодних умов і вже не піддаються прочитанню. Відкрив їх у XIX ст. шведський дипломат та египтолог Йоганн Давід Окерблад, коли напис ще можна було ІЗ»розібрати. Нині зітертий, напис відомий нам лише за копією, зробленою К. X. Равном 1854 року. Розшифрувати текст робили спроби різні рунологи. Найвдалішою, хоч і не остаточною, була спроба Еріка Брате в 1914 році. Його текст читається так67:
Якщо текст автентичний, назва шведської прибережної території, Ro?rslant, безперечно, становить інтерес. Учені- норманісти звичайно пов’язують назву Русі з назвою цієї провінції, хоча така особлива етимологія не підтверджується даними, наведеними в цій праці.