Написи з Готланду
З двохсот рунічних написів з Готланду двадцять п’ять Датуються XI ст., а три навіть раніше62, однак більшість належить До XIV або XV ст. Тексти XI ст., як правило, написані данськими Рунами.
Лише близько 10 каменів XI ст. були зведені на пам’ять nPo діяльність варягів на чужині. Така незначна кількість цих написів може поставити під сумнів визнаний погляд на Готланд як на центр саме міжнародної торгівлі вікінґівського періоду. Чотири з написів (Гальфреда, Руте, Стенкумля та Тіманс) містять східноєвропейські географічні назви.Чимало тих написів знайдено в Шьонгемі та Ардре у двох церквах, що належали двом родинам, члени яких діяли на сході; ці родини могли бути взаємопов’язані через шлюби.
У Шьонгемській церкві є три написи на оздоблених каменях та фрагмент четвертого. Всі три, безперечно, стосуються однієї родини (вони були опубліковані Янссоном та Вессеном у їхньому новому виданні Готландських рунічних написів:
Шьонгемська церква. Hy і Ґотланд, Форнсаль (G 134):
Шьонгемська церква. Hy і Ґотланд, Форнсаль (G 135):
Написи виконано данськими рунами, і датуються вони серединою XI ст. У них відбито типову для тогочасної Скандинавії ситуацію. Один з трьох братів з Готланду був підступно вбитий на півдні половцями, очевидно, у Візантійській Булгарії чи південній Русі (він міг бути членом візантійської імператорської гвардії); другий брат помер на півночі, у Віндаві (Вентспілс, Латвія), що входила до Курландії і лежала у гирлі річки Вента. І лише третій брат помер удома. Ці свідчення розгортаються в таке генеалогічне дерево:
Таблиця 7
У 1900 році Гуґо Піппінґ (пом.
1944 року) відкрив у стінах ардреської церкви рештки двох кам’яних домовин63, оздоблених малюнками та рунічнимй текстами; він датував їх серединою XI ст. У текстах (G 111) значиться (за виданням Янссона та Вессена):
Існують два погляди на значення слова ikar?um, що зустрічається в останньому рядкові цього тексту. Одні пояснюють його як «на Русі», інші — як «у Гарді», тобто в Готландській окрузі Ґардасокені, розташованій у милі від Ардре. На мій погляд, перша точка зору є більш прийнятною, бо поїздку до Ґардасокена навряд чи окремо згадували б. Обидві родини з ардреських текстів — Сібби та Лікната — були, вочевидь, пов’язані в такий спосіб: Ailikni, дружина Лікната, була неназваною дочкою Сібби та Ro?iau?. З цього можна вивести таке генеалогічне дерево:
