Магістратський закон
Слово skelta означає «магістрат», тож Skeltana Riucht (нім. Schulzenrecht) — це магістратський закон. Це зведення законів не належить до загальних давньофризьких правових текстів; кодекс був призначений для однієї провінції, Вестерлауверсу, однак узгоджувався також з традицією фризьких свобод.
Але він має особливе значення, оскільки був проголошений в XI ст.50; це найдавніший з усіх давньофризьких провінційних законів. Він існує в чотирьох списках: U (первинний текст), J, Dr і Роордський манускрипт з прибл. 1500 р. Первинна публікація закону була здійснена Вальтером Штеллером —«Der altwestfriesische Schulzen- recht» (Бреслау, 1926). На цій основі Сідні Фейрбенкс надрукував упорядкований текст з англійським перекладом: «The Old West Frisian Skeltana Riucht with an Introduction, Translation and Notes» (Кембрідж, 1939).Другий закон цього кодексу, улюблена правова доктрина середніх фризів, майже тотожний з п’ятим статутом із Семи статутів Маґнуса і позначений спільним з ним походженням з десятого статуту із Сімнадцяти статутів. Там сказано: «Закон проголошує: вільний фриз не мусить вирушати на заклик чи за наказом у похід далі, ніж у подорож від припливу до відпливу, тому що мусить охороняти узбережжя день по дню від солоного моря і дикого вікінґа з п’ятьма видами зброї: з палашем і вилами, із щитом і мечем та із списом»51.