Географічні назви, вжиті як імена власні
У більшості випадків хлопчику, народженому за кордоном, давали замість імені власного географічну назву. Власні імена такого типу могли вживатися замість прізвищ для мандрівників на чужину або для власне чужинців.
Згодом такі прізвища набули поширення і стали використовуватися як іменаУ скандинавських рунічних написах зустрічаються два імені такого типу, що, схоже, були найпоширенішими. Досить знаменно те, що вони беруть початок від назв двох найближчих східних сусідів: балтійських фінів — сусідів шведів (від ?istr — «Ест») і лопарів — сусідів норвежців (від.Finnr/Fidr — «лопарі», пізніше — «фіни»). Ім’я ?istr було особливо поширене в шведському Уппланді, де воно представлене на дванадцятьох каменях: U 70, 181, 458, 459, 461, 670, 766, 780, 855, 1050, 1060, 1158. Зустрічається воно також і в Сьодерманланді: So 90; пор. також ?i st-far і, So 4574. Це ім’я використовували також і як складову складеної форми, напр. ?ist-Ulfr (U 791, 968).
FinnrIFidr у Швеції вживали рідко; відомі лише два випадки (So 139; Sm 132). Однак у Норвегії ім’я було популярним: NYR 29, 182, 272, 287; пор. також Arn-Finnr (NYR 330, 391); Aud- Finnr (NYR 63), ?or-Finnr (NYR б)75. З Норвегії ім’я Finnr поширилося на Данію: DR 22.
У двох написах із шведського Уппланду згадується ім’я Ta- fceistr (U 467, 722), що також означає «фін»76. Давньосканди- навське означення Германців з’являється лише раз як сьормське ім’я власне ?y?iskR (So 22)77. Те саме стосуєтся і Германської назви для русів у Данії — RiuskR (DR 138).
Протягом XI століття вживалися три власних імені, що походили від роду занять — професійної торгівлі та найманства: одне — на заході (Vikingar)t друге — на сході (Varingar)t третє — на півночі (Kylfingar). Ім’я Вікінг, VikingRt набуло значного поширення: So 54, 182, 197, 203, 269; U 34, 175, 260, 432, 498, 649, 681, 802, 813; Sm 10, 11; Vg 17; зустрічалося воно також і в Норвегії (NYR 288, Берген)78.
.
Два Варяги/ВерінГи79 були пов’язані з Англією. Перший володів кораблем (skai∂)t що плавав «на заході» (= в Англії); один із членів його команди, Ейвінд, брат Свейна, помер там (Og 68). ВерінГ з напису Og Ill (згідно з Брате, ідентичний Верінґові з напису og 68) встановив камінь у пам’ять про свого брата Тіальві, котрий, будучи rfr?/igR-ом, бився разом із Кнутом Великим (0g 111).Ім’я КюльвінГ, KylfingRt зустрічається одного разу в Сьодер- манланді і тричі в Уппланді80. Сьормський KylfingR походив із Сунда, церк. парафія Гелгеста в окрузі ВіллотінГе. КюльвінГ і ГолмГейр встановили камінь за своїм батьком Врейдом, котрий потонув у Боґенському озері, і за своєю сестрою Віборґ (So 318).
Більше відомостей існує про уппландського КюльвінГа. Він походив з Бромста, церк. парафія Оденсала, округа Ерлінґгундра. Написи на каменях U 444 та U 445 дали можливість реконструювати генеалогію клану81:
Таблиця 12
Згідно з Брате82, КюльвінГ, згаданий на каменях U 320 (Кімста, округа Сконела, округа СемінГгундра) та U 419 (Норслунда. церк. парафія Норрсунда, округа Ерлінґгундра), був однією і тією самою особою. Довести вірогідність такого припущення неможливо.
І, нарешті, ще одне ім’я походить від назви приморських жителів — Bar?ar, бардів, відомих з «Поетичної Едди», «Круга земного» та Саксона Граматика: iahba?r/ahba?r — «Гаґ-бард» (U 1041)i3. Гаґбард, про якого йдеться, походив з Ґолвасти (округа Норунда); разом з Інґіґердою він звелів майстрові Інґульву вирізьбити напис у пам’ять про своїх батьків (Рунфаста і Руну), а також збудував міст.