Епоха, в якій «великий» стосовно Руського князя був тільки епітетом, але не назвою інституції
Князі у «Слові» названі або тільки їх особистим ім’ям, або з ім’ям по батькові: «Слово о плъку Игоревѣ, Игоря сына Святославля, внука Ольгова» (с. 9). Рідко перед іменем стоїть слово «князь», наприклад, «...кають князя Игоря»1.
До імені князі часто додається епітет: «...до нынѣшняго Игоря»2,
«...старому Ярославу»,
«храброму Мстиславу»3;
«...красному Романови Святъславличю»4.
Епітет «великий» виступає по відношенню не до одного, а двох князів:
«...Великый княже Всеволоде!»5 Тут йдеться про Всеволода Юрійовича, князя Суздальського (1154—1212):
«Тогда великый Святъславъ
изрони злато слово»6;
«Святьславь грозный великый киевскый»7.
Як бачимо з повищого, епітет «великий», навіть коли доданий до титулу князя, не є інституційним, а тільки передає особисті прикмети даного князя.
Як у старій Скандинавії, титул «конунґ» давався всім членам правлячої династії, так само титул «князь», який є запозиченням із давньоскандинавського, вживався для всіх членів пануючої династії Рюриковичів. У давньоруських літописах і документах слово «великий» як епітет до титулу князя зустрічається рідко, а крім того, як свідчить текст договорів Русі з Візантією, всі князі могли називатися великими князями.
У договорі Олега із Візантією 912 р. слово «великий князь» вживається взагалі для князів: «...иже послани от Олга великого князя рускаго, и от всѣх, иже суть под рукою его, свѣтлых великих князь».
Інституція «великого князя» була створена в Московській державі за Івана III бл. 1480 р. Його онук, Іван IV Грозний (1530— 1584 рр.), поновив інституцію «великий князь» у 1547 р. і додав її до свого царського титулу, а звідти Петро І у 1724 р. вже запровадив її як «Великий князь і Російський імператор».
Тому у XVIII ст. титул «великий князь» можна було сприймати в Росії, як і в цілій Європі, тільки як частину титулятури імператора Росії. У такій ситуації існування двох «великих князів» в той самий час було неможливо. Отже, «Слово» не могло писатися у XVIII ст.