ЕКСКУРС VII Комани
Звичайно в науковій літературі, навіть у тюркологічній, подається ім’я Кумани (Комани) як альтернатива до назви Кіпчаків1, одначе це не відповідає правді, і я тут хочу цю плутанину виправити.
Назва «Кумани» чи «Комани» в давніх тюркських і монгольських мовах не виявилася і була там невідома. Її там немає у давніх порівняльних словниках давніх тюркських мов ал-КашґарТ (бл. 1077 р.)2, а також у новому словнику тюркських діалектів Василя Радлова3. Також її немає у новому етимологічному словнику тюркських мов Sir Gerald Clauson-a4. Навіть Codex Comanicus (початок XIV ст.) не знає назви народу Кумани, незважаючи на заголовок твору. Цей словник половецької мови оригінально не мав заголовку5, заголовок дав йому у 1658 р. бібліотекар Бібліотеки Св. Марка в Венеції, який, очевидно, знав грецьку мову6.Усі тюркські мови найбільшої групи північної, або кіпчацької, мають назву Кіпчак на означення своїх кланів або племен. Безпосередньо в Codex Cumanicus засвідчена назва Кіпчак7, а не, як уже згадано, назва Куман чи Коман.
Так само як назва «Половці» не тюркського, а руського походження, слово «Куман» не тюркське, а візантійське означення для «Половців»8. Роз’яснення загадки, як візантійське слово «Коман» стало означати «Половців», може розв’язати тільки досвідчений в ономастиці візантиніст9.
Codex Comanicus (=СС) видав уперше в 1826 р. J. Klaproth, але це видання, так як і видання G. Kuun-a (Будапешт, 1880), було не фахове. Про вивчення Codex Comanicus фахово написали огляди Omeljan Pritsak10 та Vladimir Drimba11. Значну роль у вивченні CC відіграв данський тюрколог Kaaree Gronbech: він уперше видав факсиміле CC, а також повний словник мови CC у перекладі на німецьку мову. Це видання з’явилося у 1936 р., коли ще не вміли добре друкувати читабельних факсиміле.
Задовільне факсимільне видання CC вперше здійснив у Бухаресті 2000 р. Vladimir Drimba. До свого факсимільного видання V. Drimba додав точне дипломатичне видання всього тексту із відповідними коментарями. Тепер можна сказати, що слово «Куман» двічі виступає в CC. Перший раз у заголовку твору: Alphabetum Persicum, Comanicum et Latinum; цей заголовок твору, без сумніву, був зроблений вченим Jacobi Philippi Tomasini, бібліотекарем Бібліотеки Св. Марка у Венеції у 1650 р.12 Другий раз ця назва виступає як заголовок підрозділу з помилкою почерком переписувача, як «dechomanicho». замість de Chomanicho13. Таким чином, у властивому тексті CC назва «Комани» не виступає як означення народу або мови., Golden P. В. An Introduction to the History of the Turkic Peoples. — P 270—282; Менгес К. Г. Восточные элементы в «Слове о полку Игореве». — С. 69—78; Pritsak О. The Polovcians and the Rus’ //AEMAe. —1982. — Vol. 2. — P. 321—380.
2 el-Ka§gari Mahmud. Compendium of the Turkic Dialects / Ed. and trans. Robert Dankoff. — Vol. 1—3.
3 RadloffW. Versuch eines Worterbuchs der Tiirk-Dialekte: 4 bande. — 2d ed. — The Hague, 1960.
4 An Etymological Dictionary OfPre-Thirteenth-Century Turkish I Ed. G. Clauson.
5 Древнетюркский словарь / Авт.-сост. T. А. Боровкова, Л. В. Дмитриева, А. А. Зырин и др.; АН СССР, Ин-т языкознания. — Л., 1969.
6 Рукопис Codex Comanicus зберігається від 1597 р. в Бібліотеці Св. Марка у Венеції. Про історію того цікавого тексту і дату його написання див.: Прі- цак О. Тюркська етимологія назви «козак» //Український історик.—Нью-Йорк; Київ; Львів; Торонто; Париж, 2005. — XXXXIL — Ч. 2—4 (166—168).
7 Gronbech K. Komanisches Worterbuch (Codex Cumanicus). — Р. 277.
8 Див.: Moravcsik G. Byzantinoturcica. — Vol. 2. — S. 167—168.
9 Див. вступ II.
10PritsakО.DieKarachaniden//DerIslam.—Berlin, 1952. — Band.ЗО.—S. Ill—113.
11 Drimba V. Codex Comanicus І Ed. diplomatique avec fac-similes. — Bucarest, 2000. — P. 11—28.
12 Ibid. — P. 35 (=факсиміле С. 1 r.).
13 Ibid. — P. 193 (=факсиміле С. 35 v.).