ЕКСКУРС X Половецьке слово бос < боз у значенні ’сірий’
Більшість тюркських мов вживає для означення сірого кольору у відношенні до звірят і птахів слово боз: так є уже в давньо- тюркських пам’ятниках, писаних рунічним письмом у VIII ст.1 У давньополовецьких діалектах -з в закінченні кореня переходить у -с, отже, боз дає нам форму бос1.
У давньополовецькій мові, засвідченій у так званому Codex Comanicus, маємо два варіанти слова на означення «сірий»: перший — це корінь -боз. до якого у другому варіанті доданий суфікс -boz-ax (bozaq)3.У «Слові» боз. яке переходить в бос, виступає двічі. Перший раз із слов’янським суфіксом, чоловічого роду В ОДНИНІ √ (-Й), як «босий»:
«...и скочивъ съ него босымъ волкомъ...»4
Другий раз ми маємо бос із половецьким суфіксом -ад, котрий закономірно переходить в -ув, до якого доданий слов’янський суфікс -й: «...Всю нощь съ вечера босу ви врани възграяху»5.
Отже, у «Слові» маємо половецькі означення кольорів для вовка і ворони: бос — «сірий»6.
При тій нагоді хочу звернути увагу на те, що у трьох випадках половецьке слово виступає у «Слові» із слов’янським суфіксом:
1) бусов -о;
2) босув -w;
3) бос -ий1.
Спеціальну увагу треба звернути на фантазії псевдотюрколога Е. Кеепап-а, який подав дві етимології слова бусов. хоч вони заперечують одна одну. Перша етимологія спеціально зроблена для уявного автора Й. Добровського; як вважає Е. Keenan, вона є боге- мізмом, але дуже штучно сконструйована. Перший склад бу-Ібо- автор відкидає без виправдовувань, а решту — другу частину -сово вважає, що вона ідентична чеськимому suvy < сови8. Друга «етимологія» — це «босий волк», яке Edward L. Keenan, перекладає дослівно як англійське «barefoot wolf». Не знаю, чи існували «одягнені» вовки і «босі» вовки?9
Досі дослідники «Слова» не розрізняли двох половецьких запозичень у давньоруській мові: *буз- ~ *боз-'°.
Обі лексеми засвідчені вже у старотюркських рунічних написах, а саме, у написі на честь Kiil tigin-a з року 731 (І)11 buz-: Alfi-eub Soγd(i)q tapa Siiladimiz buzdumuz: «Ми пішли походом на союз шести Соґдійців і розбили їх» (I Е32); boz- (Kill tigin); «boz atm binip tagdi»: «Кюл тігін, сівши на сірого коня, прибув» (І ЕЗЗ).
У словнику латино-персько-старополовецькому (CC), складеному бл. 1294 р. у Солхаті на Криму12, засвідчений перехід -z > -s'3; так, наприклад, дієслово buz- має вже варіант bus-. Тому що як видавці, так і коментатори «Слова» постійно плутають ці обидва етимони, я подаю лісту всіх випадків, коли вони зустрічаються у «Слові». Ця ліста має три колонки. Перша, це — Ed. рг. — видання 1800 р. Друга — копія для російської імператриці Катерини II14. Третя — видання Д. С. Лихачова 1950 р.
| Ed. рг. (1800) | Копія Катерини II | Вид. Д. С. Лихачова (1950) |
| 1) босуви врани (с. 23, рядок 14) 2) босымъ влъкомъ (с. 41, рядок 4) 3) время Бу-сово (с.25, рядок 21; с. 26, рядок 1) | 1) бо-суви врани (с. 9, рядок 18) 2) босы(м)волкомъ (с. 15, рядки 13,14) 3) время Бусово (с. 10, рядок 14) | 1) бусови врани (с. 19, рядок 18) 2) бусымъ влъкомъ (с. 28, рядок 20) 3) время Бусово (с. 20, рядок 16) |
Досі дослідники «Слова» не звернули уваги на те, що іменник влъкъ і прикметник босый мають переклад на староруську мову: акы сѣрый / влѣци (Ed. pr. — С. 8, рядки 10, 11); сѣрымъ вълкомъ по
землѣ (Ed. рг. — С. З, рядки 4, 5); Гзакъ бѣжитъ сѣрымъ влъкомъ (Ed. рг. — С. 11, рядки 17, 18).
В османсько-турецькій мові збереглася традиція відносно ’сірого вовка’ (Kurt), а сірий вовк boz Kurt — був легендарним вовком, котрий, як подає давня традиція, мав випровадити турків через гористий бар’єр до відкритого світу15.
Ерванд Володимирович Севортян пише у своєму «Етимологічному словнику тюркських мов»: «В етнографічній та історичній літературі не раз подавалася теорія про тотемістичну роль вовка на ранніх ступенях соціального життя тюркських племен.
Культ вовка як легендарного родоначальника цілої низки тюркських племен встановлював заборону на вживання його імені і вимагав іншого означення для вовка як звіра. Віддаленим рефлексом цього стану є слово, що оригінально означало вовка borii. а тепер дістало значення ’черв’як’, ’скорпіон’, ’павук’, ’комаха’. Це — не випадкове явище, бо воно повторюється і в інших означеннях для ’вовка’, наприклад, у значенні ’комахи’ в турецькій мові також наявне значення ’вовк’: Kurt, ’черв’як’, ’вовк’16.В азербайджанській мові boz γurd — ’сірий вовк’17.
В новополовецькій карачаєво-балкарській мові для ’сірого вовка’ вживається kok Ьогй™.
1 Боз, ’сірий’, див.: Древнетюркский словарь / Ред. Наделяев В. М. — M., 1966. — C. 115; An Etymological Dictionary OfPre-Thirteenth-Century Turkish / Ed. G. Clauson. — Oxford, 1972. — P. 388.
2 Gabain, von A. Die Sprache des Codex Cumanicus Philologiae Turcicae. —
S. 53.
3 Gronbech K. Komanisches Worterbuch. — S. 66. Use Cirtautas. Farben- bezeichnungen, Boz. — C. 88. Часто слово boz є атрибутом до слова qurt (вовк). Див. також: DoerferG. Tiirkische und Mongolische Elemcntc im Neuper- sischen. — Vol. 2. — S. 335—336, 785; Баскаков Н. А. Тюркская лексика в «Слове о полку Игореве». — С. 117.
4 Ed. рг. — С. 41 = «Слово». — С. 28 виправляє на «бусымъ влъкомъ».
5 «Слово». — С. 19.
6 Див. с. 263, 264.
7 Щодо прикметникового суфікса -j- у давньослов’янських мовах див.: Селищев А. М. Старославянский язык.— Ч. 2. — С. 77—78.
8 Keenan Е. — Р. 289—290.
9 Ibid. — Р. 378.
10 Див., наприклад: Творогов О. В. Волк // Энциклопедия «Слова». —
T. 1. — С. 223—226; Салмина М. А. Время Бусово // Энциклопедия «Слова». — Т. 1. —С. 242—245.
11 Gabain, von A. Altturkische Grammatik, mit Bibliograpfie, Lesestucken und Worterverzeichnis. — 2d ed. — Leipzig, 1950. — S. 253.
12 Gyorffy G.
Autour du Codex Cumanicus. — Budapest, 1942. — P. 1—ЗО.13 Gronbech K. Komanisches Worterbuch (Codex Cumanicus) — S. 13: Автор пише: «Нормальне означення для -Z- є -х-, але дуже часто цей звук сприймався як приголосна глуха, найчастіше -п- в кінці слова, де як у деяких модерних тюркських мовах звук -Z- є напівглуха або цілком глуха, див. с. 13». Це можна дуже добре проілюструвати на такому прикладі із Codex Comanicus, де обидві можливості у тому самому корені є припустимі. Тут йдеться про форми від дієслова buz<
Buxarme [Buzarme] — я нищу.
Buxdum [Buzdum] — я знищив.
Buςgil [BusgiI] — знищи!
Codex Comanicus І Вид. В. Дримба. — Bucarest, 2000. — С. 42; факсиміле. — C. 5, 5 а, 5 V.
14 Цитую факсиміле копії для Катерини II за вид.: Слово о полку Игоревѣ: Фотокопія Катерининського рукопису // Слово о полку Ігоревім та його поетичні переклади й переспіви в українській літературі / Ред. О. Ми- шанич. — X., 2003. — С. 95—115.
15 A Turkish-English Dictionary I By H. C. Hony, Fahir Iz. — 2d ed. — Oxford,
1957. — P. 47.
16 Севортян Э. В. Этимологический словарь тюркских языков. — Т. 2. — С. 120.
17 Русско-карачаево-балкарский словарь / Сост. X. Н. Суюнчев и И. X. Урусбиев. — M., 1965. — С. 576.
18 Толковый словарь азербайджанского языка / Сост. А. А. Оруджев. — Т. 2. — Баку, 1966. — С. 298.