ЕКСКУРС IV «Хинова»

на своею нетрудною крилцю На моея лады вой?..»

Назва, якою ми тут займаємося, має корінь хин, до якого додані два слов’янські суфікси -ов і закінчення _zα.

Перші видавці не знали, що з цією назвою робити, у двох перших пасусах вони зробили з цього слова (Хинова): 1) Хан, 2) Ханскїя.

Тільки у третьому випадку видавці поставили текстове Хи- новскїя.

В науковій літературі є багато гіпотез, як цю назву розуміти. Одні вчені хочуть бачити в цій назві Хина (Китай), інші вважають, що треба читати Фіни, а ще інші — Гуни або Половці.

Дуже популярною є інтерпретація назви Хин для означення Угорців як нащадків Гунів, згідно із даними XII—XIII ст. Хро­нік Угорської (Нотарій короля Бели) та Польської (Вікентія Кад- лубка, f 1223).

Інформація тих Хронік, де пояснюється Xun. як terra Hungarorum. згідна з легендою про походження Угорської династії від Аттіли, короля Гунів. Хоч цю тезу подали три визначні вчені, а саме: мадярський візантиніст — Gyula Moravcsik, американський істо­рик — Mark Szeftel і Олександр Васильович Соловйов, але з їхньою гіпотезою не можна погодитися. По-перше, ця гіпотеза не відповідає тогочасному менталітетові, коли писалося «Слово».

Для автора «Слова» Угорці — були не «поганими», а ведучим християнським народом, з династією якого основні європейські володарі, а також і Руська династія радо входили в подружні зв’язки.

У другому цитованому пасусі назва Хинова пов’язана із По­ловцями: один раз вони названі Половцями, а опісля — Хинова. По-друге, названі вчені не з’ясували, в якій мовній групі вони можуть доказати свою тезу, а саме: в яких мовах засвідчений перехід hun > хіп. Такий перехід неможливий в тюркських мовах. Вище­названі вчені, як і їх колеги, забули, що Половці жили на території Південної Русі, цебто пізнішої України. Юрій Шевельов у своїй історичній фонетиці української мови описує, які середньо- українська мова мала тенденції розвитку, між іншим, тут треба назвати сибілантизацію велярного k-(~q) в X-, а також делабіалі­зацію голосного u — > ї (після приголосно'О". Так приходимо до з’ясування походження назви Xin. а саме: Oun.

Як подано у другому Вступі до цієї праці, Половці не були однорідного походження. Туди входили Половці тюркського походження, які звали себе Кіпчаками; вони укладали із зверх- никами Руських династій договори, і тому їх можна назвати «договірними» Половцями ^{3 4 5 6 7 8 9 10}, або Половцями взагалі. Друга група Половців була протомонгольського походження. їх називали на Русі «дикими» Половцями. У них начальниками були племена: Oun. Oai та Sari. Крім Русі, великі поселення Половців знаходилися ще в Угорщині. Там теж вони розподілялися на дві групи: Qiin (Kun), цебто «дикі» Половці, і Palocz (слово запозичене від Русі), тобто «дого­вірні» Половці. Назва Хинова для «диких» Половців, що її вживає «Слово», може походити не пізніше 1223 р.