Додаток: книжна форма Ruten- і Ruthen-

У салічних AnnalesAugustani (Ауґсбурґ, 973—1104) повідом­ляється, що у 1089 р. імператор Генріх IV (1056—1106) узяв за дружину Praxaedem (Євпраксію/Адельгейду Всеволодівну, 1073—1109.

Чернець-бенедиктинець Ортліб із Цвіфальтена у Швабії бл. 1135—1138 писав про шлюб київського великого князя Свято- полка II Ізяславича (1093—1113) і візантійської принцеси Варвари Комніни (пом. 1125 р.) у ПОЗ р. як про matrimonium regis Rutenorum («шлюб короля рутенів»)²⁴.

Оттон фрейзінґенський у своєму Chronicon (1146 р.) згадує про Євфімію Мономахівну (пом. 1138 p.), яка у 1112 р. вийшла заміж за угорського короля Коломана (Kalman, 1095—1116), як про RUTENORUM seu Chyos (Київ. — О. П.) regis filia («дочку короля рутенів або Києва») [66, с. 536].

Так само і AnnalistaSaxo (бл. 1139 р.) говорить про Русь як про Rutheni²³.

Першим відомим нам автором, що вжив форму Ruthen- для позначення Русі, був хроніст французького походження, так званий Ґалл Анонім. Знаменним у долі цього першого автора польської хроніки (він писав бл. 1112—1116 рр.) було те, що він був ченцем- бенедиктинцем монастиря св. Жіля (у Провансі, Південна Франція) і перед приїздом до Польщі працював у Самодьварі (Samogyvdr), де була угорська обитель, дочірня щодо монастиря св. Жіля. Мар’ян Плезя вважає, що Ґалл Анонім одержав освіту десь у районі Тура— Орлеана [68, с. V—XVI]. Певно це чи ні, в усякому разі Ґалл Анонім безперечно знав класиків, особливо таку впливову «Історію франків» Григорія Турського (539—594)²⁶.

Колишня назва давньокельтського державного утворення на Півдні писалася, починаючи з І ст. до н. е., як Ruteni, Rutena_r Rutenus_r Rutus/⁴Poυτηvoi, ^,Poυταvoi, ^,Poυτaιvoi, тобто завжди через -і- [61, с.

Однак Ґалл [70, с. 379 — 484] пише Ruthenorum гех [70, с. 402, 403, 419], Ruthenis [70, с. 403, 467], Rutheno [70, с. 403, 453], тобто, користуючись новою орфографією, ототожнює кельтських Ruteni Григорія Турського з сучасною йому східно­європейською Руссю. Проте в одному випадку Ґалл вживає обидві форми, тобто Rutheni і Russia, паралельно:

«Сталося те, що в той самий час король Болеслав III (король Польщі, 1102—1138, покровитель Ґалла. — О. П.) вторгнувся в Руссію, а король рутенів вторгнувся в Польщу (contigit пат- que uno eodemque tempore Boleslavum regem RUSSIAM_r RUTHE- NORUM vero regem Poloniam), не знаючи один про одного; вони стали табором, кожен на чужому березі прикордонної річки, вздовж їх кордону...» [70, с. 406].

Інший француз, Суґерій, абат монастиря св. Дені (бл. 1081 — 1151), і до того — політик, ідеолог і провідний історик свого часу, також говорить про правителя Русі як про rex Ruthenorum [71, с. 61]: Atavae (=Анна. — О. П.) RegisRuthenorumfiliae «Атави, дочки короля рутенів».

Ця рівність: кельтські Ruteni = Русь, вірогідно, була чітко сформульована незадовго до XII ст. або протягом цього століття, оскільки вона виявляється у творі ученого-компілятора Ґервасія з Тілбері (бл. 1150—1235 рр.), англо-нормана, що одержав освіту на континенті і в останні роки життя працював при дворі свого родича імператора Оттона IV (1209—1218). У своїх «Імператор­ських учених дозвіллях» (Otia ітрегіаііа), написаних бл. 1209— 1215 рр., порушуючи питання про сучасну йому Русь, Ґервасій цитує латинського письменника Лукана (Marcus Annaeus Luca- nus, 39—65 рр.), який згадує давньокельтських рутенів:

«Про Паннонію... Польща межує з одного боку з Русією, яка є також Рутенія (Polonia... ContingitRUSSIAM, quae et RUTHENIA), про яку Лукан [пише у «Фарсаліях» (Pharsales) І, 402. — О. П.]\ Solvunturflavi IongostationeRUTHENI («Розсіюються русявоволосі рутени з їх давнього осідку»). В цій країні рід рутенів (gens Ru- thenorum), забарливий у дозвіллі і т.

У географічному розділі енциклопедичного твору «Про влас­тивості речей» (De proprietatibus гегит, закінчений бл. 1250 р. [53, с. 69—96]) францісканця Варфоломія Англійського (бл. 1190—1250), англо-нормана, що працював у Магдебурзі (Східна Німеччина), є коротка глава про Русь того часу. Тут він також ідентифікує Ruthia і Ruthena'.

«Про Рутію (De RUTHIA). Рутія, або Рутена (RUTHIA, sive RUTENO), яка є провінцією Мезії (=Ґерманії, як частини Скіфії? — О. П.), розташована вздовж рубежів Малої Азії, межуючи з римським кордоном на сході, з Ґотією (Німеччиною) — на півночі, Паннонією (Угорщиною) — на заході і з Грецією — на півдні. Це величезна країна, і їхня мова схожа з мовою богемців і слов’ян. Одна частина її (країни. — О. П.) називається Ґалація (Galacia) (українська Галичина. — О. П.), її мешканці колись називались ґалати (Galathae), до яких, як кажуть, апостол Павло звернувся зі своїм посланням. Про Ґалацію див. вище» [53, с. 77].

У пасажі, що стосується Галичини/Ґалації, тобто Західної України (De Gallacia), Варфоломій, спираючись на авторитет давнішого енциклопедиста, Ісидора Севільського (бл. 560—636), ототожнює мешканців цієї країни з давніми Галлами. Він закінчує цей пасаж таким твердженням: «Ця країна (regio', Галичина. — О. П.) — найпротяжніша і родюча: вона займає в Європі більшу частину, яку багато хто називає Рутенією (Rutenea)* [53, с. 74].

Написання цієї назви через -t- (Rutenea) показує, що Варфоломій ішов тут за іншим джерелом.

Перший польський історик-поляк, єпископ Краківський Вінцент Кадлубек (1150—1223), що отримав освіту в Болоньї і Парижі, у своїй винятково впливовій у європейсько-латинському читацькому середовищі «Хроніці» (бл. 1218—1220) [72] віддавав перевагу формі Ruthen- [72, с. 286, 294, 379, 421, 430, 433, 437, 440]. Тільки одного разу (не враховуючи цитування пасажу з Ґалла Аноніма [72, с. 280], де той, як уже говорилося раніше, наводить дві різні форми), Кадлубек обидві форми (Russ- і Ru­then-) вживає паралельно: «князь Русії (Russia) Лаодерій (Володар Галицький, 1084—1124. — О. П.) зібрав воєдино своїх рутенів (suos Ruthenos)* [72, с. 350].

Підсумовуючи спостереження над написаннями через і -th-, можна зробити висновок, що їх запровадили французькі й англо- норманські учені, що латинізували німецьке написання через -Z-/ -с- і т. ін. (для фонеми /ц/) і «відновили» «давнє» t, інакше кажучи, форми Ruz- (/руц/) і Ruzen- (/руцен/) були виправлені на Ruth- та Ruten-/Ruthen-.

6.