Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги

1. Безоплатна вторинна правова допомога — вид державної га­рантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Стаття 13 коментованого Закону визначає поняття безоплатної вторин­ної правової допомоги. На відміну від первинної безоплатної правової до­помоги, безоплатна вторинна правова допомога полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Таким чином, безоплатна вторинна правова допомога спрямована на забезпечення реалізації гаран­тованого Конституцією права кожного громадянина на захист прав і сво­бод судом (стаття 55 КУ). Зокрема, кожному гарантується право на оскар­ження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна вторинна правова допомога включає три види правових послуг:

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на бе­зоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних орга­нах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Як передбачено частиною другою статті 59 Конституції України, для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання право­вої допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Саме тому зазначені види правових послуг в рамках надання вторинної правової допомоги надають саме адвокати.