<<
>>

Система та функції місцевого самоврядування в Україні

Важливою ознакою місцевого самоврядування є його сис­темний характер. «Місцеве самоврядування, зазначається в Конституції України, здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Сільські, селищні, місь­кі ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна» (ст. 140).

Перелічені елементи цього організаційного механізму яв­ляють собою систему місцевого самоврядування (ст, 5 Закону). Тобто Основний Закон та Закон України «Про місцеве самовря­дування в Україні» визначають основні принципи побудови сис­теми місцевого самоврядування та її складові елементи.

Отже, система місцевого самоврядування України - це визначена Конституцією та законами України сукупність суб’єктів місцевого самоврядування, що, відповідно до Консти­туції та законів України, здійснюють основні функції місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування має свою внутрішню по­будову - структуру місцевого самоврядування, яка є складною і різнорівневою за своїм характером. Вона представлена сільськи­ми, селищними, міськими, районними у містах (у разі їх ство­рення), обласними та Київською і Севастопольською міськими радами та їх посадовими 1 службовими особами; сільськими, селищними, міськими головами; органами самоорганізації на­селення на місцях (будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації).

Система місцевого самоврядування на рівні села, селища, міста відзначається як єдністю, так і її диференціацією. Так. територіальна громада відповідно до частин 1, 3 ст.

140 Кон­ституції України, а також Закону України «Про місцеве самовря-

дування в Україні, (ч. 1 ст. 6) є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, тобто найбільш повноважним елементом системи місцевого са­моврядування.

Сільська, селищна, міська рада є органом місцевого самовря­дування, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування (ч. 1ст. 10 Закону).

Виконавчі органи (виконавчий комітет, відділи й управління та інші виконавчі органи галузевої та функціональної компетен­ції) сільських, селищних, міських рад створюються вказаними радами та є їм підконтрольними та підзвітними (частини 1, 2 ст. 11 Закону).

Очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях сільський, селищний, міський голова - посадова особа, яка оби­рається відповідною територіальною громадою та є підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед нею. а також відповідаль­ною перед відповідною радою (ч. 2 ст. 141 Конституції України, статті 12, 42 Закону).

Суттєвою особливістю місцевого самоврядування є те. що в його системі не діє принцип поділу влади, властивий механізму держави. Натомість існує єдність представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Система місцевого самовряду­вання на рівні територіальних громад сіл. селищ, міст має функ­ціонувати як так звана «працююча корпорація», яка самостійно приймає відповідні рішення і самостійно їх виконує.

Однією з характерних особливостей системи місцевого самоврядування, здійснюваного на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст, є те, що вона має своє продовження як на регіональному рівні, в особі районних, обласних рад - органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст, так і на мікрорівні (будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів), в особі так званих органів самоорганізації населення - будинкових, вуличних, квартальних комітетів, комітетів мікрорайонів.

Перелічені органи також визначаються як самостійні елементи системи місцевого самоврядування, свого роду п «мікроструктура (ч. ст. 5 Закону).

У містах із районним поділом до системи місцевого самоврядування цих міст відносять також районні в місті територіальні громади, а також районні в цих містах ради та їх виконавчі органи (ч. 1 ст. 142. п. 8 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч. 2 ст. 5. ч. 5 ст. 6 Закону).

Особливий правовий статус у системі місцевого самовряду­вання села, селища, міста має сільський, селищний, міський голова. Чинний Закон про місцеве самоврядування визначає сільського, селищного, міського голову як головну посадову особу самої територіальної громади (ч. 1 ст. 12).

Свої особливості мають системи місцевого самоврядування у містах Київі та Севастополі.

Особливості місцевого самоврядування в м. Києві закріплені Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ», їх суть зводиться до того, що міська та районні в цьому місті ради мають формувати свої власті виконавчі органи «на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади» (п. 2 Прикінцевих положень Закону).

Що ж стосується системи місцевого самоврядування у м. Севастополі, то вона поки що не приведена у відповідність з чинною Конституцією України, оскільки спеціальний закон про статус цього міста поки що не прийнятий.

Система місцевого самоврядування, у першу чергу, визначається його основними функціями. Ці категорії є взаємопов'язаними: система визначає організаційну структуру місцевого самоврядування, а функції - основні напрямки і види діяльності місцевого самоврядування.

Отже, функції місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України основні напрямки і види ді­яльності місцевого самоврядування в Україні

Функції місцевого самоврядування здійснюються на прин­ципах народовладдя, законності, компетентності, поєднання місцевих і державних інтересів, системності та інших прин­ципів.

Функції місцевого самоврядування є багатоманітними і різ­няться за своїм призначенням 1 юридичними властивостями.

У першу чергу, функції місцевого самоврядування поділя­ються за об’єктами - політичні, економічні, соціальні, культурні (духовні) та інші функції місцевого самоврядування.

Політичні функції місцевого самоврядування як прави­ло, пов язані з реалізацією форм безпосередньої демократії на місцях відповідно до Конституції та законів України.

Зокрема, політичні функції місцевого самоврядування перед­бачають: забезпечення проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; забезпечення проведення місцевих виборів та інших форм безпосередньої демократії на місцях; об єднання в асоціації місцевого самоврядування тощо.

Економічні функції місцевого самоврядування перед­бачають управління майном, що є у комунальній власності; утворення, реорганізацію та ліквідацію комунальних підпри­ємств, організацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю; затвердження бюджетів відповідних адміністра­тивно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону; утворення позабюджетних цільових коштів: регулювання зе­мельних відносин: вирішення питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та (н.

Важливе значення мають соціальні функції місцево­го самоврядування. Це, перш за все. затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних областей і райо­нів та контроль за їх виконанням: затвердження містобудівних програм; управління закладами охорони здоров'я, які належать територіальним громадам; подання соціальної допомоги інва­лідам, ветеранам війни та праці, сім ям загиблих військовос­лужбовців. а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім ям. ви­рішення у встановленому законом порядку питань опіки й пі­клування; здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умо­вами праці та ін.

Наступним видом об'єктних функцій місцевого самовряду­вання є його культурні функції, реалізація яких передбачає: за­твердження програм культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням: управління закладами освіти 1 культури, які належать територіальним громадам, за­снування місцевих ЗМІ відповідних місцевих рад; оголошення об’єктів, що мають історичну, культурну або наукову цінність пам’ятками історії або культури; вирішення питань про робочу мову ради відповідно до законодавства про мови; відродження осередків традиційної народної творчості та ін.

Здійснення суб’єктами місцевого самоврядування такої діяльності, як організація територій і об’єктів природно- заповідного фонду місцевого значення: оголошення природних об’єктів, що мають екологічну цінність, пам’ятками природи тощо, дає підстави виділити такий вид їх об’єктних функцій, як екологічні функції місцевого самоврядування. Утім правова природа екологічних функція місцевого самоврядування потребує додаткового обґрунтування.

Функції місцевого самоврядування також можуть бути кла­сифіковані за суб’єктами місцевого самоврядування, що дає підстави виділити функції територіальних громад; функції місцевих рад; функції виконавчих органів; функції сільських, селищних і міських голів; функції органів самоорганізації на­селення тощо.

Напрямки і види діяльності місцевого самоврядування також можуть бути класифіковані за способами 1 засобами їх здійснен­ня (правозастосовча: нормотворча; організаційна, виховна, про­гностична та ін.); умовами здійснення - час (постійні, тимчасові) і територія здійснення (відповідно до системи адміністративно- територіального устрою України) тощо.

3.

<< | >>
Источник: Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л.. Конституційне право України. Вид-во "Правова єдність",2009. - 429 с.. 2009

Еще по теме Система та функції місцевого самоврядування в Україні: