Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні

З метою реалізації завдань і функцій місцевого самовря­дування суб єкти місцевого самоврядування, відповідно до Конституції та законів України, здійснюють певну діяльність, яку називають організаційно-правовими формами місцевого самоврядування.

Кожному суб єкту місцевого самоврядування властиві влас­ні. передбачені чинним законодавством України організаційно- правові форми, які визначають оптимальний механізм для реалізації функцій місцевого самоврядування.

Основними формами безпосереднього волевиявлення тери­торіальних громад, спрямованими на забезпечення безпосеред­нього здійснення ними самоврядування в межах Конституції і законів України, є місцеві вибори, референдуми, загальні збори громадян за місцем їх проживання, а також місцеві ініціативи, громадські слухання тощо.

Зокрема, важливою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади є прийняття нею рішень із питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямо­го голосування, тобто на місцевому референдумі. Місцевий рефе­рендум є формою безпосередньої демократії, зміст якої полягає у прийнятті або затвердженні членами територіальної громади найбільш важливих рішень місцевого значення шляхом прямого таємного голосування. Це форма здійснення місцевої публічної влади безпосередньо територіальними громадами в межах від­повідних адміністративно-територіальних одиниць.

Важливою формою безпосереднього волевиявлення терито­ріальної громади є загальні збори громадян (ст. 8 Закону). На відміну від місцевого референдуму, який є формою вирішення питань місцевого значення шляхом голосування всіма членами територіальної громади села, селища чи міста, загальні збори громадян проводяться за місцем їх проживання у межах окремих частин сіл, селищ, міст як адміністративно-територіальних оди­ниць (будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів тощо), а тому є формою участі окремих груп членів територіальної громади в обговоренні та вирішенні питань місцевого значення.

Предметом загальних зборів громадян, по-перше, є створення з дозволу відповідної ради органів самоорганізації населення - будинкових, вуличних, квартальних комітетів, комітетів мікро­районів та вирішення інших питань щодо керівництва цими ор ганами і. по-друге, попереднє обговорення проектів рішень рад та іх виконавчих органів: заслуховування звітів та інформація сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності те­риторіальної громади; порушення перед відповідними органами місцевого самоврядування питань, що зачіпають колективні потреби жителів відповідного будинку, вулиці, кварталу, а села, селища, міста загалом; обговорення питань, пов язаних із залученням членів територіальної громади до виконання робіт з благоустрою населених пунктів тощо.

Рішення загальних зборів громадян із питань місцевого зна­чення. які стосуються суто внутрішніх питань самоорганізації територіальної громади, її членів (виконання громадських робіт, самооподаткування, збір благодійних внесків і т. п.) та прийняті в межах законодавства, є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення, окремими членами територіальної громади. Рішення ж загальних зборів громадян, у яких містяться звернення чи пропозиції до відповідних рад та їх виконавчих органів, їх посадових осіб, керівників підприємств, організацій і установ, враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Поширеними формами участі окремих груп членів терито­ріальної громади в обговоренні та вирішенні питань місцевого самоврядування, іцо знайшли своє відображення в Законі, є місцеві ініціативи та громадські слухання (статті 9, 13).

Основні засади та порядок підготовки і проведення місцевих виборів, референдумів, загальних зборів громадян за місцем їх проживання мають визначатися окремими законами, а місце­вих ініціатив та громадських слухань - статутами самих тери­торіальних громад.

Представницька функція сільських, селищних, міських, ра­йонних у містах (у разі їх створення) рад проявляє себе в тому, що вони передусім є демократичним інструментом вияву волі й інтересів як відповідної територіальної громади загалом, так і окремих груп її членів.

Що ж стосується інших функцій (установчої, контрольної та розпорядчої), то найбільш повно вони матеріалізуються в про­цесі створення радами своїх виконавчих органів, затвердження, призначення чи обрання окремих посадових осіб місцевого са­моврядування, здійснення контролю за цими органами та поса­довими особами, а також безпосередньому вирішенні найбільш важливих, доленосних питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

Повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за своїм характером є власними (самоврядними) та виключними, тобто такими, рішення щодо яких мають прийматися цими радами виключно на їх пленарних засіданнях (ст. 26 Закону). їх умовно можна поділити на такі три групи: з організації роботи самої ради; з формування органів ради, призначення, затвердження чи обрання окремих посадо­вих осіб місцевого самоврядування та здійснення контролю за їх діяльністю: з безпосереднього вирішення питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. по-перше, визначаються стосовно окремих галу­зей місцевого господарського та соціально-культурного розви­тку (планування та облік; бюджет, фінанси І ціни; управління комунальною власністю; житлово-комунальне господарство, побутове, торговельне обслуговування, громадське харчуван­ня; транспорт і зв’язок; будівництво; освіта, охорона здоров'я, культура, фізкультура і спорт; земельні відносини та охорона навколишнього природного середовища; соціальний захист на­селення; зовнішньоекономічна діяльність: забезпечення закон­ності.

Значну частину повноважень місцевого самоврядування здійснює сільський, селищний, міський голова. Ткк. наприклад, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших вико­навчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, є розпорядником бюджетних та позабюджетних коштів, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий ко­мітет у відносинах із державними, іншими органами місцевого самоврядування, здійснює інші повноваження місцевого само­врядування якщо вони не віднесені до виключних повноважень (ст. 42 Закону).

Свої особливості мають повноваження районних у місті рад та їх виконавчих органів, а також районних та обласних рад.

Зокрема, районні у містах ради (у разі їх створення) та їх ви­конавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, то належать до комунальної власності територіаль­них громад районів у містах, формують, затверджують, викону­ють відповідні бюджети та контролюють їх виконання. Це. так би мовити. їх виключні повноваження, прямо передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Українія» (п. 2 ст. 41).

Важливою формою об’єднавчої, координаційної діяльності районних і обласних рад є затвердження ними планів соціально- економічного розвитку відповідних областей та районів, залу­чення на договірних засадах з місцевих бюджетів коштів для ви­конання спільних програм, а також окремих проектів; по-третє, шляхом справедливого перерозподілу між територіальними гро­мадами сіл. селищ, міст коштів, виділених із Державного бюдже­ту України для збалансування місцевих бюджетів, вирівнювання фінансових можливостей територіальних громад; по-четверте, шляхом представництва інтересів системи місцевого самовряду­вання відповідного регіону (району, області) у взаємовідносинах з центральними та місцевими органами державної влади, зокрема відповідними місцевими державними адміністраціями у справі забезпечення гармонійного соціально-економічного розвитку відповідного регіону, соціального захисту його населення взагалі та кожної територіальної громади зокрема.

Особливістю конституційно-правового статусу районних та обласних рад є те, що вони не мають своїх власних виконавчих органів, з огляду на це, їх окремі функції мають брати на себе місцеві державні адміністрації.

Основною формою прояву активності, життєдіяльності ради є ц сесія. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань П постійних комісій, якими ці пленарні засідання су­проводжуються.

Сесії скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесія ради є правомочною, якщо на її пленарно­му засіданні бере участь більше половини депутатів від загально­го складу ради. Сесії скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. У разі немо­тивованої відмови зазначених посадових осіб або неможливос­ті ними скликати сесію вона скликається: сільської, селищної, міської ради - її секретарем; районної у місті, районної, обласної ради - заступником голови відповідної ради.

Сесія ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відпо­відної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією місцевої державної адміністрації.

У разі, якщо відповідні посадові особи у двотижневий строк не скликають сесію на вимоіу перелічених вище суб’єктів, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Важливою організаційно-правовою формою роботи рад є їх постійні та тимчасові комісії.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за вико­нанням рішень ради, її виконавчого комітету. Вони обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціати­вою попередньо розглядають проекти програм соціально-еконо­мічного і культурного розвитку, місцевих бюджетів, звіти про їх виконання, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціального будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють про­екти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступа­ють на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Крім постійних комісій, місцеві ради можуть утворювати тим­часові контрольні комісїї. які є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визна­чених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування (ст. 48 Закону).

Характер основних функцій постійних комісій, якими с підготовчо-дорадча та контрольна, визначає їх передусім як такі органи місцевої ради, які покликані всією своєю діяльністю сприяти безперервній та ефективній роботі ради як представ­ницького органу. Ці функції спрямовані не назовні, а всередину самої ряди, а наслідки діяльності постійних комісій повинні зна­ходити свій вихіду тих рішеннях ради, які вона приймає.

Свої особливості має структура районних та обласних, а та­кож районних у містах рад. Ці ради очолюють їх голови, які оби­раються із числа депутатів рад. Таким же шляхом обираються заступники голів цих рад.

ГЬлова районної, обласної ради організує роботу в цій раді, є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради, підписує рішення ради, протоколи її сесій, представляє ради у відносинах з іншими органами та організаціями, очолює вико­навчий апарат ради, організує роботу президії (колегії) ради та здійснює інші функції, передбачені Законом (ст. 55).

Президія (колегія) районної, обласної ради є дорадчим орга­ном цієї ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції та рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. До складу цього органу входять голова ради, його заступ­ник. голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.

Рішення Президії ради мають рекомендаційний характер. що характеризує їх як внутрішній, допоміжний орган ради, такий, яким є Гі постійні комісії.

Що ж стосується виконавчого апарату районної, обласної ради, то. на відміну від виконавчих органів рад, цей апарат здій­снює лише організаційне, правове, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради. її органів, депутатів, сприяє здійсненню радою взаємодїї і зв’язків з тери­торіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. З огляду на це важливою проблемою конституційної реформи є відновлення повноцінного місцевого самоврядування в районах і областях, надання права районним та обласним радам мати свої власні виконавчі органи, а сьогодні, в межах чинної Конституції України, у структурі їх апаратів, створення спеціальних підроз­ділів (управлінь справами чи фондів комунального майна) які взяли б на себе частину функцій виконавчого характеру.

„ Ради та їх виконавчі комітети в межах своєї компетенції при­ймають нормативні та інші акти у формі рішень, які є правовою формою їх діяльності (ст. 59 Закону).

Власні організаційно-правові форми мають і органи само­організації населення. Відповідно до Закону України -Про міс­цеве самоврядування в Україні», такими органами є будинкові, вуличні, квартальні комітети тощо. Вони є однією з форм участі членів територіальних громад сіл. селищ, міст, районів у містах у вирішенні питань місцевого значення, виборними органами, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених зазначеним Законом (статті 2. 3).

Важливими елементами правового статусу органу самоор­ганізації населення є його функції, повноваження, структура та організаційні форми прояву його легальної активності, жит­тєдіяльності.

Основними функціями органу самоорганізації населення є створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їх (жителів) соціальних, культурних, по­бутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповід­них послуг, а також участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території (села, селища, міста, району у місті), інших місцевих програм.

Обсяг цих функцій визначається у повноваженнях органів самоорганізації населення, які, згідно зі ст. 2 Закону, за своєю природою поділяються на власні (віднесені законом до відання цього органу) та делеговані (повноваження сільської, селищної, міської ради, якими вона наділяє орган самоорганізації населен­ня з передачею відповідних коштів, а також матеріально-техніч­них та інших ресурсів необхідних для и здійснення).

І По стосується власних повноважень органу самоорганізації населення, то найбільш вагомими з них є такі, як: вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу, а також вести прийом грома­дян. розглядати їх звернення: представляти разом із депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста, району в місті у відповідній місцевій раді та її органах. місцевих органах виконавчої влади: вносити пропозиції до про­ектів місцевих програм соціально-економічного 1 культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів: здійснювати контроль за якістю надавання громадянам, які проживають в житлових будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово- комунальних послуг та за якістю проведення у цих будинках ремонтних робіт: організовувати на добровільних засадах участь населення в здійсненні заходів щодо охорони навколишньо­го природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, ву­лиць, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами та з цією метою створювати тимчасові або постійні бригади, використовувати інші форми залучення населення: організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, ма­лозабезпеченим та багатодітним сім’ям, а також самотнім гро­мадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до відповідної ради та її виконавчих органів.

До виключних повноважень органів самоорганізації населен­ня віднесено ще ряд повноважень зі сприяння та надання допо­моги навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту, правоохоронним органам, а також депутатам відповідних місцевих рад в організації зустрічей з виборцями, прийому громадян та проведенні іншої роботи у виборчих округах (ст. 14 та інші Закону).

Важливою організаційно-правовою формою місцевого само­врядування є асоціації органів місцевого самоврядування. По­ложення ст. 15 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про те. що органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійсненнясвоїхповноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об’єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об єднання, які підлягають реєстрації відповідно до законодав­ства в органах Міністерства юстиції України, нещодавно отри­мало реальне законодавче наповнення в Законі України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

415

Законом України «Про асоціації органів місцевого самовря­дування в Україні» передбачається створення як місцевих асо­ціацій органів місцевого самоврядування, так і всеукраїнських Всеукраїнськими є асоціації, що об’єднують більше половини органів місцевого самоврядування відповідних територіальних рівнів, а асоціація органів місцевого самоврядування із місце­вим статусом може бути створена не менш як трьома органами місцевого самоврядування.

Членом асоціації можуть бути сільські, селищні, міські, ра­йонні у містах, районні та обласні ради. Особливий порядок щодо членства встановлюється до всеукраїнських асоціацій Так, орган місцевого самоврядування може бути членом лише однієї всеукраїнської асоціації. Крім того, до такої асоціації мо­жуть входити місцеві асоціації як колегіальні члени.

До повноважень асоціації органів місцевого самоврядування належать: об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування щодо захисту прав і законних інтересів відповідних територі­альних громад, розв’язання спільних для територіальних гро­мад проблем, обміну досвідом, створення умов для більш ефек­тивного здійснення повноважень місцевого самоврядування; сприяння органам місцевого самоврядування у підготовці про­ектів їх актів, програм соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад: узагальнення та поширення досвіду діяльності органів місцевого самоврядування з питань соціально-економічного та культурного розвитку; захист інтер­есів територіальних громад за зверненням органів місцевого самоврядування, які не є членами асоціації, із суспільно важ­ливих питань тощо.

Серед повноважень всеукраїнських асоціацій найважливіши­ми є: участь у роботі консультативно-дорадчого органу з питань місцевого самоврядування при ІЬлові Верховної Ради України; право готувати висновки до проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань, що стосуються місцевого і регіонального розвитку: надання Міністерству фінансів України пропозицій до проекту закону про Державний бюджет Украї­ни в частині, що стосується показників місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів; участь у розробленні проектів за­гальнодержавних програм щодо розвитку регіонів, проектів та програм місцевого і регіонального розвитку; захист місцевих та регіональних інтересів органів місцевого самоврядування під час прийняття органами державної влади рішень щодо соціально- економічного та культурного розвитку територій.

Передбачувано, що саме асоціації органів місцевого само­врядування стають рушійною силою в формуванні концепції, програми і стратегії реформування місцевого самоврядування в Україні.

4.