Об’єднання конституцйійно-правових норм
Конституційно-правові норми, що в рамках галузі конституційного права регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин, утворюють інститути і підгалузі конституційного права.
Ознаками конституційно-правового інституту є: а) наявність сукупності нормативних приписів; б) юридична однорідність названих приписів; в) об’єднання правових норм стійкими закономірностями і зв’язками, що відбиваються в юридичних приписах і в юридичній конструкції.Отже, конституційно-правовий інститут — це відокремлена частина взаємозв’язаних правових норм (приписів), що регулюють однорідну (видову) групу суспільних відносин і утворюють самостійний елемент системи конституційного права.
У вітчизняній конституційно-правовій науці існують підходи щодо різновидів конституційно-правових інститутів. Наприклад, О. Фриць- кий виділяє такі інститути: а) загальні; б) складні; в) одноелемент- ні. В. Мелащенко вказує на існування інститутів: а) народовладдя;
б) конституційного оформлення народовладдя; в) правового статусу людини і громадянина; г) державного будівництва тощо. Найбільш вдалим вбачається підхід В. Кравченка, який виокремлює: а) загальні; б) головні; в) початкові інститути. Узагальнюючи ці погляди, слід вважати, що такі об’єднання конституційно-правових норм, скоріше, можна віднести до підгалузей конституційного права.
Початковий інститут конституційного права — це об’єднання двох і більше конституційно-правових норм, що регулюють чи охороняють певну однорідну групу конституційних правовідносин (наприклад, інститут набуття громадянства).
Головний інститут конституційного права — це об’єднання конституційно-правових норм та початкових інститутів, що регулюють чи охороняють певний вид конституційних правовідносин (наприклад, інститут громадянства України).
Загальний інститут конституційного права — це об’єднання конституційно-правових норм, початкових та головних інститутів, що регулюють чи охороняють певний рід конституційних правовідносин. Наприклад, основи конституційного правового статусу людини і громадянина.
Підгалузь конституційного права — це об’єднання конституційно- правових норм, початкових, головних та загальних інститутів, що регулюють певну сферу конституційних правовідносин. Наприклад, під- галузь конституційного процесу, підгалузь державного будівництва і місцевого самоврядування, підгалузь виборчого права тощо.
Інститути й підгалузі конституційного права і складають систему його галузі, яка включає в себе: а) основи конституційного ладу; б) основи правового статусу людини і громадянина; в) основи безпосередніх форм народовладдя; г) основи державного будівництва; д) основи місцевого самоврядування; е) основи територіального устрою України.
Отже, систему галузі конституційного права складають конституційно-правові норми, що об’єднані в інститути та підгалузі. Способами зовнішнього виразу конституційно-правових норм, інститутів і підгалузей конституційного права України є його джерела.
6.6.