Місце конституційного права в системі права України.
У системі національного права України конституційне право займає провідне місце, що зумовлено такими чинниками:
1) особливим предметом правового регулювання — конституційне право регулює визначальні основи суспільних відносин, що виникають у зв’язку з організацією і здійсненням публічної влади;
2) джерелом галузі конституційного права є Конституція України — Основний Закон держави, положення якого є вихідними для всіх інших галузей права України;
3) конституційне право закріплює засади конституційного ладу України — принципи, що мають визначальне значення для всіх галузей права України;
4) конституційне право закріплює невід’ємні права і свободи людини і громадянина, що визначають зміст прав і свобод, які встановлені нормами інших галузей права України;
5) конституційно-правові норми встановлюють систему, основи організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначаючи тим самим вихідні положення для адміністративного, муніципального та інших галузей права, норми яких регулюють окремі питання їх організації та діяльності;
6) закріплюючи багатоманітність форм власності, свободу економічної діяльності, рівний захист суб’єктів права власності, визначаючи коло суб’єктів права власності на землю, конституційне право тим самим встановлює основи цивільного, земельного, господарського та інших галузей права України;
7) конституційне право встановлює ієрархію нормативно-правових актів, регулює сам процес нормотворення.
Варто підкреслити, що конституційне право не поглинає і не об’єднує інші галузі права України, воно лише встановлює для них загальні засади, основоположні принципи. Норми інших галузей, у свою чергу, деталізують і конкретизують приписи конституційно-правових норм.
Роль конституційного права як ведучої галузі обумовлена і тим, що саме її нормами регулюється сам процес створення права.
Вони визначають види правових актів, органи, які їх створюють, співвідношення їх юридичної сили. Основним джерелом конституційного права є Конституція України - основний закон держави, положення якої є похідними для усіх галузей права.Ці загальні положення можна конкретизувати на прикладі співвідношення конституційного права і ряду інших галузей. Наприклад, деякі норми конституційного права визначають норми цивільного права, скажімо, конституційне закріплення приватної власності дає підстави для розробки цього інституту цивільним правом. Найбільш тісний зв’язок існує між конституційним та адміністративним правом, яке регламентує управлінську діяльність держави, визначає її форми і методи. Одна з його функцій - переведення в динаміку суспільних відносин статичних положень конституційного права, яке встановлює основи системи і організації виконавчої влади, юридичної відповідальності, в тому числі адміністративної відповідальності. Адміністративне право реалізує можливості конституційного статусу органів управління, а його санкції в певних випадках здійснюють захист норм конституційного права. В той же час адміністративне право - цілком самостійна галузь національного права, яка має “свій” предмет і метод регулювання. Воно визначає статус органів управління, регламентує їх діяльність в сфері управління, основи їх взаємовідносин з іншими суб’єктами права.
Існує тісний зв’язок між конституційним і фінансовим правом, предметом якого є регулювання розподілу і використання державних грошових фондів. Основи такої діяльності закладені в нормах конституційного права, причому це здійснюється як на рівні Конституції, так і на рівні інших джерел конституційного права. В свою чергу, норми фінансового права регулюють фінансування суб’єктів конституційного права - Верховної Ради, Конституційного Суду, місцевих органів влади тощо.
Тісним є зв’язок конституційного права з таким різновидом публічного права, як кримінальне право, особливістю якого є те, що його норми містять заборони на певну поведінку під загрозою застосування репресивного за змістом кримінального покарання.
Конституція визначає зміст і принципи кримінальної політики, її мету і соціальну спрямованість. В свою чергу, кримінально-правові норми здійснюють охорону багатьох конституційно- правових норм. Конституційне право, закріплюючи систему, принципи організації та діяльності судової влади, встановлює тим самим вихідні засади для кримінально-процесуального, цивільно-процесуального права та конституційного судочинства (конституційного процесу).Причому в останній час взаємозв’язок між конституційним і вказаними галузями права розширюється і змінюється. Це обумовлюється, крім всього іншого, розширенням сфери конституційно-правового регулювання, “втягуванням” в його орбіту нових суспільних відносин, встановленням та функціонуванням нових конституційно-правових інститутів - президентства, референдумів, наповнення “старих” інститутів новим змістом. Так, до цивільно-процесуального кодексу внесена спеціальна глава 30-Б "Скарги на відмову зареєструвати претендента кандидатом у Президенти України та на рішення про визнання виборів Президента України недійсними”.
5.