Функції та повноваження прокуратури України

Призначення прокуратури в механізмі держави найбільш по­вно відображають її функції. Функції прокуратури України яв­ляють собою основні напрямки і види діяльності цього органу.

Конституція України суттєво обмежила функції, які здійсню­вала прокуратура згідно зі ст.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, прокуратура здій­снює такі функцій

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слід-

4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Після набрання з 1 січня 2006 р. чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України- від 8 грудня 2004 р. прокуратура України почала здійснювати функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина. додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими і службовими осо­бами.

Конституційні функції прокуратури України мають певні юридичні особливості. Так. функція підтримання держав­ного обвинувачення в суді є однією з пріоритетних функцій прокуратури України. Її зміст полягає в публічному обвину­ваченні прокурором підсудного і привселюдній вимозі спра­ведливого покарання підсудного; допомозі суду в кваліфікова­ному вирішенні справи; приверненні уваги громадськості до причин і умов скоєння злочину і пошуку шляхів упередження злочинів.

Функція підтримання державного обвинувачення в суді є важливою гарантією забезпечення захисту прав і свобод гро­мадян. а також законних інтересів держави.

Важливою функцією прокуратури є й функція представни­цтва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Здійснюючи цю функцію, прокуратура України у передбаче­них чинним законодавством процесуально-правових формах виступає представником законних інтересів особи та держави суді-

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, по­хилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Порядок здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді залежить від підсудності справи, в якій про­курор бере участь⁷³.

Основними, універсальними для більшості видів судочинства формами представництва прокуратури в суді є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої осо­би. невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли поруше­но інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб: участь у розгляді судами справ: внесення апеляційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слід­ство. спрямований на забезпечення встановленого Конституці­єю та законами України порядку виявлення й розкриття злочи­нів. розгляду заяв і повідомлень про них. законності здійснення оперативно-розшукової діяльності, слідства, правомірності при­йнятих зазначеними органами рішень. При цьому прокурату­ра здійснює правозахисну діяльність в інтересах суспільства, держави, прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» нагляд за дотриманням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності (ОРД) здійснюється Генераль­ним прокурором України, прокурором АРК, прокурорами облас­тей, міст Києва і Севастополя.

Прокурорський нагляд за ОРД поширюється на оперативні підрозділи органів міліції, органів СБУ. прикордонних військ. Управління державної охорони України, органів податкової служби та Інше; нагляд за досудовим слідством поширюється на слідчі підрозділи прокуратури, органів внутрішніх справ. СБУ й податкової міліції, об’єднаних процесуальним поняттям «органи досудового слідства».

Функція нагляду за додержанням законів під час вико­нання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру пов язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має

³ Див.. Каркач П. М.. Курочка М. Й. Конституційні функції прокуратури в діяльності суду: Навч. посіб.-Донецьк. 2004. - 116 с.

Дуалістичний характер. Вона покликана забезпечити законність перебування затриманих, заарештованих; осіб, які за вироком суду перебувають у місцях відбування покараньу вигляді арешту, обмеження та позбавлення волі, а також законність діяльності закладів для виконання судових рішеньу кримінальних справах і закладів, що застосовують інші заходи примусового характеру, пов язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Ця функція прокуратури ґрунтовно відрізняється від інших за методами її здійснення. Прокурор не тільки перевіряє законність правових актів, які видає адміністрація установи виконання по­карань. а й здійснює нагляд за законністю всієї діяльності цієї установи.

Згідно з вимогами Закону про прокуратуру, прокурорський нагляд здійснюється з метою своєчасного і правильного вико­нання вироку; належного утримання засуджених у місцях від­бування покарання у вигляді арешту, обмеження та позбавлення волі виключно на підставах і в порядку, встановлених чинним законодавством; забезпечення додержання встановлених за­конодавством України прав і обов'язків засуджених; виконання законодавства про умовно-дострокове звільнення засуджених від відбуття покарання.

Новелою конституційного законодавства України є віднесен­ня до функції загального нагляду прокуратури функції забез­печення належного стану додержання прав і свобод людини і громадянина та законів з цих питань (ч. 5 ст. 137 Конститу­ції України). Це завдання прокуратури України логічно розви ває положення ст. З Основного Закону про визначення змісту і спрямованості нашої держави правами і свободами людини та їх гарантіями як найвищою суспільною цінністю.

З метою здійснення зазначеної функції прокуратура має об­межувати неправомірну або таку, що межує з правопорушенням. дію чи бездіяльність органів виконавчої влади- органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб передбачени­ми Конституцією та законами України засобами в межах своєї компетенції.

Загальний нагляд здійснюється Генеральним прокурором та підпорядкованими йому прокурорами стосовно органів вико­навчої влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб, а також щодо організацій, підприємств і установ. 94“ незалежно від форми їх власності, службових осіб і в окремих визначених законом випадках — громадян України.

Закон України «Про прокуратуру» 1991 року в ст. 5 також визначає ряд основних функцій прокуратури, частина з яких сьогодні втратила своє значення, або. згідно з п. 9 Перехідних положень Конституції України, мають тичасовий. перехідний характер.

Зокрема. Перехідні положення Основного Закону передба­чають, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і засто­суванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформу­вання системи досудового слідства і введення в дію законів, що реіулюють її функціонування.

Реалізація п. 9 Перехідних положень Конституції України на сьогодні триває. Тож основними функціями прокуратури Укра­їни є функції, визначені в ст. 121 Конституції України.

Стаття 5 Закону України «Про прокуратуру» закріпила поло­ження.

Д ля виконання прокуратурою України своїх основних функ­цій чинне законодавство визначає повноваження прокурату­ри - права і обов’язки органів прокуратури, визначені Консти­туцією та законами України.

За своїм змістом повноваження прокуратури України можуть бути розділені на три основні групи: 1) повноваженняу виявлен­ні порушень законів, причин порушень та умов, що їм сприяють; 2) повноваження, спрямовані на усунення порушень законів, причин та умов, що їм сприяють; 3) повноваженняу притягненні порушників закону до відповідальності.

До першої групи належать такі повноваження: безперешкод­но за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого са­моврядування. об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов язаних із перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та об­сязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність», тобто тільки за рішенням суду; у будь-який час від­відувати місця тримання затриманих попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документам, на підставі яких ці особи затримані, засуджені або до них застосовано заходи при­мусового характеру (ст.

До другої групи повноважень прокурора належать: право опротестувати акти Прем’єр-міністра України. Кабінету Міні­стрів України, Ради міністрів АРК. міністерств та інших цен­тральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих ряд підприємств, установ, організацій, громадських об єднань, а також рішення і дії посадових осіб; вносити подання або про­тест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень: давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вно­сити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду із заявою про захист прав і закон­них інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб: негайно звільнити особу, яка незаконно пере­буває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбав­лення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

До третьої групи повноважень прокурора включені: пра­во порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адмі­ністративне правопорушення. передавати матеріали на розгляд громадських організацій з метою захисту інтересів держави і громадян, які за станом здоров’я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Повноваження прокурорів за умови їх повного та правиль­ного застосування забезпечують ефективність прокурорського нагляду, своєчасність виявлення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, усунення порушень закону, запобігання їм, притягнення винних до відповідальності.

Реалізація прокурором зазначених повноважень здійсню­ється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що породжують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокурором, з одного боку, і відповідними посадовими особами, колегіальними органами підприємств, установ та організацій (а у ряді випадків - і з громадянами) з другого.

3.