Поняття прокуратури України

У державному механізмі України прокуратура виступає як самостійний Інститут державного ладу, який реалізує покладені на нього Конституцією та законами України функції у взаємодії з іншими органами державної влади.

Термін «прокуратура» (від лат. ргосиго - піклуюсь, керую) озна­чає державний орган, що здійснює нагляд за точним виконан­ням законів, законності й для притягнення до суду правопо­рушника.

У ряді країн прокуратура функціонує в системі органів ви­конавчої (Данія. Єгипет. Італія) та судової влади (Грузія. Литва та ін.) і навіть існує у вигляді органу, що підзвітний і підконтр­ольний вищим колегіальним державно-партійним органам держави (Китай, Куба. Північна Корея), або ж взагалі відсутня (Ватикан. Катар, Кувейт). Утім у переважній більшості країн світу, як і в Україні, прокуратура не відноситься до законодав­чої, виконавчої чи судової влади. У науковій та навчальній лі­тературі її іноді відносять до самостійної гілки влади, зокрема контрольно-наглядової, хоча це твердження потребує подаль­шого обґрунтування.

Прокуратура України - це єдина централізована систе­ма органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснюють обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову та інші функції в державі.

Прокуратури України формується і діє відповідно до загальних засад, визначених Конституцією та законами України. Основни­ми принципами організації та діяльності органів прокуратури є принцип централізації системи органів прокуратури; принцип самостійності й незалежності прокуратури; принцип законності; принцип гласності; принцип колегіальності та єдиноначальства прокуратури тощо.

Важливим питанням правової природи органів прокуратури в України є їх система і структура.

Відповідно до Конституції України (статті 121, 122) та ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури Украї­ни становлять єдину централізовану систему, яку очолює Гене­ральний прокурор України, із підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна проку­ратура України. прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севас­тополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні, природоохоронні та інші спеціалізовані прокуратури.

Отже, систему органів прокуратури становлять територіаль­ні та спеціалізовані прокуратури. Територіальні прокуратури створені та функціонують відповідно до адміністративно-те­риторіального устрою України, а спеціалізовані - за предмет­но-галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. На сучасному етапі система органів прокура­тури включає такі спеціалізовані прокуратури: військові, при­родоохоронні та прокуратури з нагляду за виконанням кримі­нально-виконавчого законодавства.

Закон (ст. 46) передбачає, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в орга­нах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Військовими проі^рорами і слідчими призначаються грома­дяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі й мають вищу юридичну освіту (ч. 1 ст. 46^і Закону). Особи, які вперше призначені на посади помічни­ків прокурорів, прокурорів управлінь, відділів слідчих прокура­тури, складають «Присягу працівника прокуратури». Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.

Особливі вимоги (віковий ценз, наявність визначеного стажу роботи) ставляться до осіб, які призначаються на посади керів­ників прокуратур. Прокурором АРК, прокурорами областей та прирівняних до них. прокурорами міст Києва та Севастополя призначаються особи не молодші ЗО років, які мають стаж ро­боти в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років.

Міськими, районними і прирівняними до них прокурорами призначаються особи не молодші 25 років зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

Територіальні, а також інші зазначені вище прокуратури у своїй сукупності становлять злагоджену триланкову систему органів прокуратури. Вищу ланку прокурорської системи в Укра­їні складає Генеральна прокуратура України. Другу ланку сис­теми органів прокуратури утворюють прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (наприклад, вій­ськові прокуратури регіонів, військова прокуратура Чорномор­ського флоту і Військово-Морських сил України). Третю ланку прокурорської системи становлять міські, районні, міжрайонні, районні у містах та інші прирівняні до них прокуратури (напри­клад, військові прокуратури гарнізонів).

Очолює систему органів прокуратури з притаманними тільки йому повноваженнями генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом України за згодою Вер­ховної Ради України.

Генеральна прокуратура здійснює керівництво підпорядкова­ними прокуратурами і безпосередньо виконує особливо важливі завдання щодо здійснення нагляду за додержанням законів. Вона являє собою складну державну структуру, яка організує свою діяльність за територіальним та предметно-галузевим принципами.

Генеральний прокурор України, який затверджує відповідно до чинного законодавства структуру Генеральної прокуратури України, має першого заступника і заступників.

У генеральній прокуратурі України утворюється колегія як дорадчий орган при генеральному прокуророві України у складі Генерального прокурора України (голова колегії), його першо­го зас ника, заступників, прокурора АРК. інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Гене­рального прокурора України.

У Генеральній прокуратурі є управління і відділи, які створю­ються з урахуванням як традиційних, сталих, так і нових, але не менш пріоритетних напрямів діяльності, генеральний прокурор має можливість залежно від конкретних завдань корегувати структуру генеральної прокуратури або її окремих управлінь 1 відділів.

Керівники управлінь і відділів призначаються на посади Генеральним прокурором. Одночасно вони є його старшими помічниками та помічниками. Генеральний прокурор має також старших помічників та помічників з особливих до­ручень.

2.