Акти органів прокуратури

Визначені Конституцією України та Законом України -Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. повноваження прокурора у виявленні порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, усунення порушень закону, поновлення порушених прав гро­мадян та юридичних осіб, притягнення порушників закону до відповідальності реалізуються у формі актів, які містять вимоги прокурора.

Акти, які виражають повноваження прокурора, можуть бути У формі вимоги (пункти 1. 2. З ч. 1 ст. 20 Закону); протесту (п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону); повістки (п. 4 ч. 1 ст. 20. ч. 1 ст. 28 Зако­ну); припису (п. 4 ч. 2 ст. 20. ст. 22 Закону); подання (пункти 2, 5 ч. 2 ст. 20. ст. 23 Закону): заяви до суду (п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону): постанови (п. З ч. 2 ст. 20 Закону) тощо.

Основними вимогами до цих актів є: своєчасність, точність і достовірність фактів, що наведені в них; юридична обгрунтова­ність та вичерпне вмотивування, правильність вибору адресата. Крім того, у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону пору­шено. у чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення (ст. 25 Закону).

Актам органів прокуратури властивий певний дуалізм, обу­мовлений функціями прокуратури. За своїми юридичними влас­тивостями акти органів прокуратури поділяються на: загально- наглядові та процесуальні акти.

До загальнонаглядових актів органів прокуратури відно­сяться протести, приписи, подання і постанови. Ці акти при­ймаються й реалізуються у процесі здійснення прокурорами функцій нагляду за додержанням і застосуванням законів дер­жавними органами, підприємствами, установами, організація­ми усіх форм власності, а також посадовими особами і громадя­нами; реалізації функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань ор­ганами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

До процесуальних актів органів прокуратури належать постанови, протоколи, касаційні та окремі подання, вказівки і доручення слідчому та органам дізнання тощо. Ці акти при­ймаються й реалізуються прокурорами у процесі здійснення ними функцій нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями із застосуванням оперативно-розшукової діяльності, функції роз­слідування кримінальних справ та під час розгляду цивільних і господарських спорів, а також адміністративних справ.

Для кожного виду актів органів прокуратури існують спеці­альні умови його застосування, тобто правовий режим акта прокуратури. ТЬк, у разі відхилення протесту або ухилення ВІД ЙОГО розгляду Прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта чи дії незаконними. Наприклад, протест на акт. що суперечить закону, приноситься прокурором, його за­ступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить пи­тання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відпо­відним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Установивши, що опротестований прокурорський акт орга­ну. рішення або дія посадової особи не відповідають вимогам закону, суддя постановляє рішення про задоволення вимог за­явника, визнання акта органу (рішення чи дії посадової особи) незаконними та про його скасування. Якщо буде встановлено, що опротестований акт, рішення або дія посадової особи не су­перечать вимогам закону, суддя постановляє рішення про від­мову у задоволенні заяви.

Прокурор також має право в необхідних випадках давати доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки, податкової служби, митної служби проведення у підвідомчих їм підрозділах переві­рок із метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Прокурор також дає згоду або подає до суду подання про про­ведення обшуку житла чи іншого володіння, про виїмку докумен­тів, що становлять державну та/або банківську таємницю, про накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з ка­налів зв’язку; про огляд і виїмку кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку, та в інших випадках, перед­бачених у Кримінально-процесуальному кодексі України.

При цьому рішення прокурора, які обмежують права грома­дян, можуть бути оскаржені в суді (розділ 11 Конституції Украї­ни).

Спеціальний правовий режим актів прокуратури існує й щодо інших видів цих відомчих актів.